Геній не робить помилок.

Його блукання умиснi,

вони – брама відкриття.

Джеймс Джойс

 Джеймс Джойс — класик англо-ірландської літератури, своєю творчістю мав колосальний вплив на прозу XX століття. В історію світової літератури він увійшов як автор роману «Улісс», який став «євангелієм» модернізму і поклав початок літературі «потоку свідомості».  I в наш час вiн залишається одним з найпопулярніших англомовних прозаїків.

 У 1999 році  Джойс потрапив у список «100 героїв та кумирів XX століття», складеного журналом The Time. На думку видання, це цілком заслужено, адже вiн здійснив цілу революцію i вплив його вийшов далеко за рамки літератури. У 1998 році видавництво Modern Library  склали  список «100 кращих романів Новітньої бібліотеки», в який потрапили всі три романи Джеймса Джойса: «Улісс» (номер 1 у списку), «Портрет художника в юності» (номер 3) і «Поминки по Фiннегану» (номер 77).

 Вершина творчостi письменника -  роман «Улісс» з самого першого тиражу зайняв перше місце в списку найдорожчих книжкових видань художньої літератури XX століття. Згідно з рейтингом, опублікованим в журналі Book and Magazine Collector, перше видання «Улісса»  підписане автором, зараз коштує ?100,000 — і це найвища ціна за книгу XX століття. Копія першого видання роману Джойса «Улісс», підписана автором, була продана за рекордну ціну $288,000 (?160,000) на аукціоні sotheby's в Нью-Йорку в 2004 році.

 Джеймс Августин Алоізіус Джойс народився 2 лютого 1882 року в столиці Ірландії Дубліні. Сім’я Джеймсов постійно жила в бідності. Батько був людиною безтурботною, люблячим весело провести час. І хоча він постійно нагадував оточуючим про велич своїх дворянських предків, сам же, змінивши у своєму житті безліч професій, часто залишавшись без заробітку. Тому сімейству частенько доводилося переїжджати з квартири на квартиру.

 У 10 років Джеймс став вихованцем єзуїтського коледжу. Але на цьому релігійне виховання не закінчилося. Воно продовжилося в Дублінському університетському коледжi, де зайнявся вивченням сучасних мов, зокрема англійської, французької та італійської.  Правда, тут Джойс був більш вільний, і поряд з вивченням теології, всерйоз захопився літературою. Студент Джойс із задоволенням відвідував літературний гурток і виступав з критичними статтями в університетському журналі. В якості літературного зразка для себе він oбрав творчість норвезького драматурга Генріха Ібсена.

 У 1899 Джойс взяв участь у створенні Ірландського національного театру. Однак незабаром зрозумів, що його уявлення про драматургію не збігаються з позицією директорів театру. У підсумку Джойс написав статтю, де дорікав керівництво театру, якi  не ставити п’єси Ібсена, Толстого, Гауптмана. Університетський журнал відмовився друкувати статтю і Джеймс видав її за свiй рахунок окремою брошурою.

 Перша публікація Джойса вийшла в дублінській газеті в 1900, коли йому було 18 років. Це було есе про п’єсу «Коли ми, мертві, прокидаємося» Ібсена. Джеймс не тільки написав статтю про драматурга, але й послав йому захоплений лист і у відповідь. сам Ібсен, надіслав авторові листа з подякою.

 Джойс безуспішно пробує себе в поезії і драматургії, більш вдалим було  звернення до коротких розповідей, в яких вже проглядувалися риси його неповторної прози. У підсумку Джойс прийшов до роману, в якому і проявив себе як великий письменник.

 Над своїми першими літературними творами Джойс працював довго і болісно. Початок був покладений збіркою оповідань «Дублінці»(1914), який він писав три роки, з 1903 по 1905, але опублікував його з величезними труднощами, i тільки через десять років. Спочатку він намагався надрукувати книгу в Дубліні. Друг сім’ї Джойса, глава видавництва «Маунзел» Джордж Робертс, навіть уклав з ним контракт на її видання, але познайомившись з рукописом, жахнувся не тільки антибританським випадам письменника, а й тим, що багато співвітчизників, без зусиль, могли впізнати себе у багатьох персонажах. Набраний для друку рукопис пролежав у видавництв  три роки. У вересні 1912  Джойса спалив гранки ненадрукованого рукопису. Історія з публікацією «Дублінців» назавжди залишилася для Джойса незагоєною раною. Можливо навіть тому, в 1939 роцi, будучи вже в зеніті слави, він відмовився від запрошення стати членом Ірландської літературної академії.

 Значення «Дублінців» виходить за рамки творчості Джойса. Це перше реалістичний  твір ірландської літератури XX століття і новий етап у розвитку європейської новелістики, не менш важливий, ніж чехiвська проза.

Цей скандал став останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Джойса: він прийняв остаточне рішення залишити Ірландію і виїхати на континент. Письменник багато подорожував. Він жив спочатку в Трієсті та Цюріху, де викладав англійську мову, а з 1920 р – в Парижі. З початком Другої світової повернувся до Цюріха, де і прожив до кінця своїх днів.

 Уже в період написання «Дублінців» Джейм Джойс почав роботу над автобіографічним романом, якому присвятив десять років напруженої праці. Спочатку він мав назву «Стівен-герой», але в міру реалізації авторського задуму, книга розросталася, поки остаточно не оформилася в напівавтобіографічний  роман «Портрет художника в юності» (1916). 1977 року роман був екранізований   режисером Джозефом Стріком. Цей твір готував грунт для головного твору Джойса – роману «Улісс».

 Зі своєю майбутньою дружиною і музою Норою Джойс зустрівся в дублінському готелі Finn’s Hotel 16 червня 1904 року, де вона працювала покоївкою, проте одружилася пара тільки в 1931 році. Дату їх першого побачення Джойс вирішив увічнити в романі «Улісс», саме 16 червня 1904 року розгортається дія роману.

 Роман «Улісс»  — головний твір письменника, який визначив шляхи розвитку мистецтва прози і не раз називався  кращим та визначним романом за всю історію цього жанру. За задумом автора, «Улісс» — розповідь про один день, прожитий одним обивателем з одного невеликого європейського містечка, — вмістив в себе всю літературу з усіма її стилями і техніками письма і висловив усе, що мистецтво здатне сказати про людину.

 На  написання роману пішло 7 років. Був і натхненник цієї книги, перед яким Джойс завжди схилявся, – великий Гомер з його величною епопеєю «Одіссея». Слідуючи побудовi гомерівської поеми, письменник розділив свою книгу на 18 епізодів, в точності відповідних пісням «Одіссеї». На цьому схожість з Гомером, власне, і закінчується. «Улісс» повністю належить творчій уяві Джойса.

 «Улісс» – це і пародія, і гротеск, і іронія, і стилізація, т. п. Змішання всіх відомих стилів і письменницьких прийомів, які дані в тому самому «потоці свідомості», став головним літературним відкриттям Джойса. Думки героїв перевантажені асоціаціями, натяками, цитатами з міфології, історії, поезії, теології, філософії та філології.

 «Улісс» – взагалі досить складний роман, для будь-якого, навіть самого ерудованого читача. Відомий швейцарський філософ Карл Юнг, людина різнобічно освічена, писав Джойсу: «Ваша книга в цілому укладала для мене нескінченно багато труднощів, і я розмірковував над нею близько трьох років, перш ніж мені вдалося увійти в неї».

 Щоб зрозуміти цей роман, потрібні, як мінімум, знання енциклопедиста і володіння основними європейськими мовами (Джойс їх знав більше десяти).

 Почавши свiй авангардний рух на початку 20-х років ХХ століття, «Улісс» досі залишається для більшості читачів закритою книгою.

 Джойс був не єдиним прозаїком у ХХ ст., хто довів роман до такої досконалості, після якого цей жанр був вже повністю вичерпано. Поруч з ним можна поставити двох інших перетворювачів європейського роману – Франса Кафку і Марселя Пруста, чиї твори теж відрізняли незвичайна письменницька манера, фантасмагоричность образів, асоціативнiсть мови. Але ніхто так сміливо і ризиковано не експериментувати з мовою, як Джойс. Його знаменитий метод «потоку свідомості» або внутрішнього монологу викликав цілу серію наслідувань.

 Вплив класика відчутний у творчості Т.Еліота, в творах В. Вулф, С. Беккета, Е. Хемінгуея, Дж. Стейнбека, В. Фолкнера, Т. Манна, Дж. Апдайка, Г.Маркеса та багатьох інших письменників. Е. Хемінгуей назвав роман «Улісс» «великою книгою».

 Після появи в 1922 році роман «Улісс» справив фурор, так як з'явився абсолютно новим форматом, досі невідомим читачеві, його довго забороняли і не друкували — після того, як деякі глави з'явилися в американському журналі з 1918-1921 роки, роман заборонили, звинувативши автора в непристойності.  Перше книжкове видання «Улісса» було здійснено в 1922 році в Парижі, через 12 років після закінчення рукопису. Книга в синій обкладинці, обсягом більш як 700 сторінок була віддрукована тиражем всього лише 1000 примірників, автор підписав 100 перших копій. В Ірландії роман вийшов друком  в 1939 році.

 День 16 червня 1904 року увійшов в історію літератури як Bloomsday. Написавши «Улісса», Джойс увічнив цю дату: саме в цей день відбувається дія роману, і його герої Стівен Дедал і Леопольд Блум здійснюють свою подорож по Дубліну. Щороку 16 червня шанувальники «Улісса» в усьому світі відзначають Bloomsday. Багато їх приїжджають в Ірландію, цього дня, щоб пройти по маршруту героїв роману, зробивши свою подорож по Дубліну в Bloomsday.

 Незважаючи на те, що 100-річчя Bloomsday пишно відзначалося в усьому світі, в тому числі і в Ірландії, були часи, коли ім'я Джойса було не в пошані на батьківщині письменника. «Улісс» Джойса, був заборонений до ввезення в Ірландію до 60-х років, але деяким сміливцям вдавалося таємно провести книгу в країну. 16 червня 1962 року в Башті Мартелло (Martello Tower) — в тому самому місці, де починається дія «Улісса» — був відкритий Музей Джеймса Джойса. Тепер на вулицях Дубліна можна побачити пам'ятник Джойсу і таблички, які вказують, що саме в цьому місці проходили шляхи головних героїв «Улісса».

 Останній твір Джойса, роман «Поминки по Фіннегану»(1939), став самим суперечливим в його творчості і був неоднозначно сприйнятий читачами. Цей експериментальний роман був написаний в техніці «потік свідомості» і складається з ланцюжка каламбурів і неологізмів з багатьох мов. У цьому романі всi 49200 слів використані по одному разу.

 Придумані  Джойсом  слова стали позначати справжні терміни (наприклад: кварк, мономiф та ін.).  Мюррей Гелл-Манн, який висунув гіпотезу про те, що адрони складаються з ще більш дрібних частинок, вирішив назвати ці частинки звуком, який виробляють качки. Оформити цей звук у відповідне слово йому допоміг роман Джеймса Джойса «Поминки по Фiннегану», а саме рядок: «Three quarks for Muster Mark!». Звідси частинки і отримали назву кварки.

 Помер Джеймс Джойс 13 січня 1941, так і не зрозумілий своїми сучасниками. І тільки через роки, нарешті, хоча і не повністю Джойс був все ж «розшифрований». І тоді стало ясно i літераторам, i читачам, що в ХХ столітті творив один з найвідважніших геніїв епохи модернізму. Він відкрив новий вимір реальності - духовність, в якій поєднані різні часи, культури, простори. Творчість Джойса сприяла інтелектуалзіацїі літератури ХХ ст., її зв’язку з філософією і психологією.

 Автомобільний арочний міст через річку Ліффі в Дубліні названий на честь Джеймса Джойса. В одному з його оповідань «Мертві», дія відбувається в будинку, який зараз знаходиться навпроти мосту. Міст був відкритий 16 червня 2003 в Bloomsday.

Астероїд 5418 Джойс — названий на честь письменника.

Кожне життя - безліч днів, низкою один за одним.

 Ми йдемо крізь самих себе, зустрічаючи розбійників,

привидів, велетнів, старих, юнаків, жінок, вдів, братів по духу,

але щоразу зустрічаючи самих себе.

Джеймс Джойс