Календар подій

110 років від дня народження Агнії Львівни Барто ( 1906 – 1981), російської письменниці

  Барто Агнія Львівна (справжнє прізвище Волова) - російська дитяча поетеса, письменниця, кіносценарист.

 Народилася в Москві в сім'ї ветеринара Льва Миколайовича Волова, який прищепив їй з самого дитинства любов до літератури, до великих російських поетів та письменників — від Крилова до Льва Толстого, — до рідного слова, його величезних можливостей, як здавалося майбутній поетесі. Отримала добре домашнє виховання, яким керував батько. Лев Миколайович був прихильником мистецтва і бачив майбутнє доньки у балеті. Агнія старанно займалася танцями, але великого хисту до балету не мала. Творчу енергію Агнія спрямувала в іншому напрямку — поезії. Писати вона почала з дитинства: спочатку — у гімназії, потім — в радянській школі, поєднуючи у своїх віршах піднесену, спочатку ще й сугубо книжкову романтику із старовинною манерою складання епіграм на своїх знайомих та вчителів.

 Юній поетесі пощастило з самого початку — першим її наставником в літературі 20-х років ХХ століття був ніхто інший, як тодішній нарком просвіти Анатолій Луначарський, який і передбачив їй з притаманною йому проникливістю і чутливістю, що молода поетеса найде себе... у створенні «веселих віршів».

 У 1925 були опубліковані її перші вірші «Китайчонок Ван Лі» і «В едмедик-злодюжка». За ними послідували «Перше травня» (1926), «Братики» (1928), після публікації яких К.І. Чуковський відзначив неабиякий талант Барто як дитячого поета. Барто стала одним з найвідоміших і улюбленіших читачами дитячих поетів, її твори видавалися величезними тиражами, входили в хрестоматії. Ритм, рими, образи і сюжети цих віршів виявилися близькі і зрозумілі мільйонам дітей. Кінець 20-30-х ХХ ст. — період розквіту А. Барто. У 1936 р. вийшов найкращий цикл її мініатюр «Игрушки», які і зараз є найвідомішими творами письменниці.

 Агнія Барто написала сценарії кінофільмів «Підкидьок» (1940, спільно з актрисою Ріной Зеленою), «Алеша Птіцин виробляє характер» (1953), «10 000 хлопчиків» (1962, спільно з І. Окадой). Її вірш «Мотузочок» було узято режисером І. Фрезом за основу задуму фільму «Слон і мотузочок» (1945).

 У роки Великої Вітчизняної війни Барто знаходилась в евакуації у Свердловську, там вона знайомиться з Павлом Бажовим. Щоб мати можливість спілкування з дітьми, за порадою Бажова здобуває професію токаря, тому що більшість місцевих підлітків під час війни працювала на оборонних заводах замість дорослих, які воювали на фронті. У 1944 р. Агнія Барто повертається до Москви.

 Про вихованців дитячого будинку розповідається в поемі Барто «Звенігород» (1948). Протягом дев'яти років Барто вела на радіо передачу «Знайти людину», в якій займалася пошуками людей, розлучених війною. З її допомогою возз'єднувало близько 1000 сімей. Про цю роботу Барто написала повість «Знайти людину» (опубл. у 1968).

 У «Записках дитячого поета» (1976) поетеса сформулювала своє поетичне і людське кредо: «Дітям потрібна вся гамма відчуттів, що народжують людяність». Багаточисельні поїздки по різних країнах привели її до думки про багатство внутрішнього світу дитяти будь-якої національності. Підтвердженням цієї думки стала поетична збірка «Переклади з дитячого» (1977), в якому Барто переклала з різних мов дитячі вірші.

 Протягом багатьох років Барто очолювала Асоціацію діячів літератури і мистецтва для дітей, була членом міжнародного Андерсеновського жюрі. У 1972 р. за твори для дітей Барто стає лауреатом Ленінської премії (збірка віршів «За цветами в зимний лес» 1970 року). У 1976 їй була присуджена Міжнародна премія ім. Х.К. Андерсена. Вірші Барто переведені на багато мов світу.

 Ім'я Агнії Барто присвоєно одній з малих планет (2279 Barto), розташованої між орбітами Марса і Юпітера, а також одному з кратерів на Венері.

 Агнія Львівна Барто похована в Москві на Новодівичому кладовищі.

 Збірники віршів Агнії Барто видаються постійно. Вони живуть у пам'яті поколінь. Живуть і сьогодні, а все тому, що вона вміло передавала почуття маленьких читачів, їх внутрішній світ, їх захоплення. Щоразу, коли дорослі читають дітям вірші Барто, вони разом із ними поринають у той чудесний світ, де вони знову можуть стати маленькими, згадати те про, що давно забули.

Barto (1)
Barto (2)
Barto (3)

Go to top