Календар подій

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (День пам’яті воїнів – інтернаціоналістів)

  «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав» встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11-го лютого 2004-го року і щорічно відзначається 15-го лютого. Разом з Україною цей пам’ятний день відзначається і в і в Росії, і в Білорусії.

 15 лютого 1989 з Афганістану було виведено останню колону радянських військ. Саме в цей день командувач 40-ю армією генерал-лейтенант Б.В. Громов останнім з обмеженого контингенту радянських військ перейшов міст через Аму-Дар'ю, яка розділяла СРСР і Афганістан. Війна яка тривала більше 9 років і через яку пройшли понад 700 тисяч радянських військовослужбовців, завершилася.

Початок війни

 Рішення ввести радянські війська до Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційна мета введення була — запобігти загрозі іноземного військового втручання. Як формальну підставу Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану.

 Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ (рос. ОКСВ), опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгорялася в Афганістані, і стало її активним учасником та головним збудником.

 У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») — з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку подавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.

 Афганська війна йшла з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

 За оцінками незалежних дослідників втрати радянської армії склали до 140 тисяч убитими та до 350 тисяч пораненими.

 За національним складом втрати склали: росіян — 6.888 чол., українців — 2.378 чол., узбеки — 1.066 чол., білорусів — 723 чол., татари — 442 чол., казахи — 362 чол., туркмени — 263 чол., таджики — 236 чол., азербайджанці — 195 чол., молдовани — 195 чол., чуваші — 125 чол., киргизи — 102 чол., народності Дагестану — 101 чол., башкири — 98 чол., вірмени — 95 чол., грузини — 81 чол., мордва — 66 чол., литовці — 57 чол., марійці — 49 чол., чеченці — 35 чол., осетини — 30 чол., кабардинці — 25 чол., латиші — 23 чол., калмики — 22 чол., удмурти — 22 чол., комі — 16 чол., естонці — 15 чол., інгуші — 12 чол., балкарці — 9 чол., євреї — 7 чол., карели — 6 чол., каракалпаки — 5 чол., тувинці — 4 чол.

 Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

 Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

 Точне число загиблих у війні афганців невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн чоловік.

 Війна поламала життя багатьох молодих хлопців. Але, незважаючи ні на що, вони чесно виконували громадянський обов'язок, даний Вітчизні, залишалися вірними присязі до кінця.

 Ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, своїх чоловіків і дітей, і віддаємо шану всім учасникам тих подій.

 Давайте будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують. І пам’ятатимемо тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав і тих, хто цю війну пережив.

…Хай буде все, що має бути:

І тихі радощі життя,

Мені не треба співчуття.

МЕНІ ПОТРІБНЕ РОЗУМІННЯ!!!

 

Vojni (1)
Vojni (2)
Vojni1 (2)
Vojni1 (3)
Vojni1 (4)

Go to top