Календар подій

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

 21 травня відзначається Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 2002 року в резолюції 57/249 «Культура і розвиток» ухвалила проголосити 21 травня Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку і запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, інформувати громадськість про цінность і важливость розмаїття культур і, зокрема, сприяти, за допомогою освіти та засобів масової інформації, усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності.

 У 2003 році зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура підкреслював: «…в даний час культурі загрожують самі різні фактори: в одному випадку надмірний захист національної самобутності створює загрозу для культури різних меншин; в іншому - релігія чинить тиск на культуру. Нарешті, майже повсюдно під впливом галопуючої глобалізації зникають мови, втрачаються традиції, вразливі культури опиняються на узбіччі, а то і повністю зникають. Небезпека різкого скорочення широти культурного розмаїття дуже серйозна. Весь спектр веселки над нашою планетою не можна звести до одного із складаючих її кольорів і не піддати при цьому загрозі культурну спадщину майбутніх поколінь і виживання людства.

 Усвідомлення цього факту визначило прийняття у 2001 р. Загальної декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття, яка супроводжується двадцятьма основними напрямками Плану дій і в якій пропонується нове розуміння взаємозв’язку між різноманітністю, діалогом і розвитком. Ці три поняття взаємопов’язані і дозволяють враховувати і оптимізувати культурні ресурси людства. Затвердивши цю Декларацію, держави - члени ЮНЕСКО зобов’язалися визнавати, захищати і активно пропагують блага, пов’язані з культурною різноманітністю, на місцевому, національному та міжнародному рівнях».

 Більшість дослідників сходяться в думці, що сучасна світова культура— це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, при чому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі «минуле-майбутнє». Але культура — це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід.

 Існують різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. За висловом М. Бахтіна, «культура завжди лежить на межах» з іншими культурами й епохами. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації.

 У розвитку світового соціокультурного процесу істотну роль відіграє діалог культур Сходу і Заходу. Дійсно, Схід подарував людству безліч чудових творів літератури, мистецтва: філософію, науки, що зробили і продовжують робити вплив на художній і інтелектуальний розвиток людства. Багато праці додають учені, мислителі, діячі мистецтва для того, щоб глибше проникнути в духовний світ Сходу, у скарбницю його художніх і моральних цінностей, правильно оцінити той величезний внесок, який зробили народи Азії й Африки у світову культуру. В усі історичні епохи, і особливо в Новий час, видатні діячі культури і науки Заходу відкривали для себе неминущу ідейно-естетичну цінність культурної спадщини народів Сходу і з'єднували її з досягненнями культур народів Заходу. У той же час багато мислителів і художників Сходу, звертаючись до Заходу, збагачували свої національні культури, вносячи новий струмінь у суспільне і культурне життя своїх народів.

 Діалог культур  необхідний не тільки заради розуміння іншого, але і більш глибокого усвідомлення самого себе. Він не може, не повинний мати кінця. Це — постійний процес, що дозволить людству уникнути «самогубства», зберігши життя в його різноманітті. Діалог культур  дозволить кожній людині «утішатися» тим духовним багатством, що створене протягом багатьох тисячоліть різними народами. А це дозволить не тільки вирішити ряд глобальних проблем, що стоять нині перед людством, але й розкрити творчий потенціал особистості, знайти кожному сенс свого буття.

Сергій Лазо

На розі третього тисячоліття

В обличчя заглядаємо вікам,

В таку годину все здається миттю,

І настає час зводити свій храм.

Ходімо ж разом у небесні брами

Без поділу на грішних і святих,

Давайте у серцях збудуєм храми

І виженем торгуючих із них.

І куполи зведімо просто в небо

Із наших днів, із щастя, із журби.

У вік новий є в кожного потреба

Побачити схід сонця у собі.

Нехай із серця залунають дзвони,

Й у вічі увійде соборний люд.

Не для грошей малюються ікони,

І золотять хрести не задля юд.

Go to top