Календар подій

80 років від дня народження Олега Федоровича Чорногуза (1936 ), українського письменника – сатирика, гумориста

Олег Федорович Чорногуз Олег Федорович Чорногуз — український письменник, журналіст, редактор журналів «Перець» та «ВУС», автор численних книжок гумору та сатири.

 Заслужений діяч мистецтв України (1996), член Національної спілки письменників України з 1963 року, секретар (з 1988), член президії; член Націоналтьної спілкм журналістів (!960).

 Олег Чорногуз народився на Вінничині, закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики (1959–1964). Працював в редакціях районних газет.

 1983–1986 — завідувач редакції прози, директор видавництва «Радянський письменник».

 З 1986–1987 — головний редактор журналу «Перець».

 Олег Федорович був делегатом XXXIX сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від України (1984 рік, Нью-Йорк).

 Книжки сатири і гумору: «Моральна підтримка», «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «Веселі поради», «Між нами кажучи», «Сповідь старого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Плата за любов», «Тиха ніч над хатою моєю» (збірка романсів і пісень написані разом з сином Ярославом), книги публіцистики «Українські колобки», «Українські кентаври», «Діти колонії», «Рабів на бал не запрошують». Поетична збірка «Дорога до України», дитячі книжки— «Веселий зоопарк», «Карнавал», «Весела абетка», «Притча казка про козака Нетака».

 Романи: «"Аристократ" із Вапнярки» (1979), «Претенденти на папаху» (1983), «Вавілон на Гудзоні» (1985), «Я хочу до моря» (1989), «Дари пігмеїв» (2005), «Примхи долі» (2006), «Той, що живе зі смертю» (2006), «Золотий скарабей» (2007) «Ремезове болото» (2007), «Воскреслий із мертвих» (2009), «Гроші з неба» (2009), «Твори» (в 2 т., 1986), «Твори» (в 7 т., 2006), «Притулок для блазнів» (сатиричні комедії, 2013), «Твори» (в 15 т., 2015)

 Автор кіноповісті «Смерть без милосердя», кількох п'єс та поетичної збірки “Дорога до України”. Серед них «Пектораль», присвячена Георгію Гонгадзе.

 Твори Олега Чорногуза перекладені на 22 мови світу. Переклади мовою есперанто опубліковані у 24 країнах світу. Твори Чорногуза друкують в українській іноземній періодиці, зокрема: «Українська думка» (Великобританія, Лондон), «Нова газета» (США), «Свобода» (США), «Америка» (США), «Українське слово» (Франція, Париж).

 «Що ж до сатириків взагалі, то хотілося б сказати тим, хто ще й досі гадає, що сатира – це другорядна література. Це глибоко інтелектуальна література. Бо саме сатирики усіх часів і народів чи не найвідоміші у світовій літературі. Почнемо з Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Антона Чехова, перебігаючи до Свіфта, Рабле, Сервантеса, Діккенса, Твена, Гашека, Чапека, кінчаючи Ільфом і Петровим, Булгаковим, Марті Ларні, Азізом Несіном і десятками, десятками інших пречудових сатиричних світових імен. Всі мої романи — це осколок дзеркала епохи»- Олег Чорногуз.

 "Це нещадний погляд автора на те, що нам заважає жити. Кожне слово у цих книжках можна порівняти зі скальпелем, який розкриває гнійники сьогодення”- Володимир Іванців про книги О.Чорногуза.

Нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст.;
  • Заслужений діяч мистецтв України;
  • Відзнака Президента України— Хрест Івана Мазепи;
  • Лауреат премій імені Остапа Вишні, імені Івана Багряного,
  • Літературна премія імені Євгена Плужника,
  • Літературні премії "Коронація слова" , родини Воскобійників, Михайла Стельмаха імені Олеся Гончара, лауреат Нобельської премії за сатиру і гумору;
  • Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського ;
  • Лауреат відзнаки «Золотий письменник України»;
  • Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського. 

Chornoguz (1)
Chornoguz (2)

Go to top