Календар подій

Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті Чорнобиля)

34 рокі з часу Чорнобильської катастрофи (1986), найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності

Чорнобильські дзвони у душах гудуть…

Чорнобиль! На сполох давно вже не б’ють…

У вічність пішли молодими герої…

О світе, благаю, хоч їх не забудь!

                                                  Іван Редчиць

 26 квітня весь світ вшановує – День Пам’яті Чорнобильської трагедії.

 Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей – і тих, кого він зачепив свої недобрим крилом, і тих хто народився далеко від покривдженої землі. 26 квітня завжди об’єднуватиме всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією… У 2003 році була схвалена резолюція ООН, яка закликала країни-учасниці відзначати 26 квітня як Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

 На всіх мовах світу «Чорнобиль» звучить однаково,  і в Європі, і в Азії - означає донині одне і те ж: знак біди і тривоги. Про це нагадують поіржавілі конструкції і дроти, пам’ятники радянським солдатам, які поетеса Ліна Костенко називала «кам’яними вартовими мертвих сіл», похилені хрести і хати…

 26.04.1986

 01.24. (Із запису в оперативному журналі старшого інженера управління реактором). "Сильні удари, стержні системи управління і захисту зупинилися, не дійшовши до нижніх кінцевиків. Виведений ключ живлення муфт". 
 За свідченнями очевидців, в цей час відбулося два потужні вибухи з руйнуванням частини реакторного блоку і машинного залу, на енергоблоці № 4 ЧАЕС виникла пожежа. Гарячий струмінь радіактивного пилу піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше до кількасот метрів.

 Аварія на атомній станції, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював,  виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію. Важко уявити, що могло б статися якби не загасили ту страшну пожежу.Першими гасити зруйнований реактор кинулася зміна турбіністів, електриків та операторів машинного залу. Практично всі вони отримали смертельну дозу променевої хвороби за 20-30 хвилин. Пропрацювавши до приїзду пожежників, герої були одразу направлені в лікарню. Деякі з них, згодом повернулися на станцію, щоб допомогти. Отримавши сумарну дозу більше 500 берр, всі вони померли в страшних муках на протязі декількох діб. За ними покинули цей світ шестеро із 28 перших пожежних. Ціною власного життя вони, без перебільшення, врятували людство від ще страшнішого лиха, ніж те, яке ми переживаємо й досі і сумний відголос якого лунатиме ще століття.

 В результаті  аварії склалася надзвичайна ситуація, яка вимагала термінових дій по нейтралізації небезпеки. Із 192 т палива, що знаходилися в реакторі 4-го блока, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. Це рівнозначно наслідкам вибуху більш як 30 атомних бомб, подібних до тих, які скинуті в 1945 році американськими збройними силами на японське місто Хіросиму.

 До 15 год. 26 квітня 1986г. було достовірно встановлено, що реактор зруйнований, а з його розвалу в атмосферу поступають величезні кількості радіоактивних речовин.

 Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулась на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії й Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції та Фінляндії, а згодом – Польщі, Німеччини, Франції. Радіація проникла в атмосферу всієї північної півкулі.

 Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис.кв.км. у 74 районах 12 областей (Київська, Житомирська, Чернігівська,Рівненьська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська).

 На цій площі розташовані 2294 населених пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 мільйона чоловік, серед них – близько мільйона дітей. Після Чорнобильської катасрофи Україну оголошено зоною екологічного лиха.

 Найвища радіоактивність властива території, з якої були відселені люди. Площа її становить 2190 квадратних кілометри. Тут було розташовано 76 населених пунктів, серед яких – мальовничі села й неповторної краси поліські куточки природи. За тридцять років села перетворилися на пустки: безлюдні, навіки покинуті домівки…Серце щемить, коли де-не-де побачиш тіні раптово обірваного життя, яке тривало тут тисячоліттями.

 На забрудненій радіонуклідами площі України спочатку було виділено три зони:

  • зона відчуження (рівень радіації по зовнішньому кордону 29 мР/год). Площа 982 км2. Вона охоплювала ЧАЕС, м. Прип'ять, Там проживало 62 852 людей;
  • зона відселення (20-5 мР/год). Її площа - 3320 км2, Тут проживало 33 562 людини;
  • зона жорстокого контролю (5-3 мР/год). Площа 1500 км2, Тут проживало 46 200 людей.

 Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 91235 жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

 В надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Їх всіх пізніше стали називати «ліквідаторами». Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт була виконана в 1986-87 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600 000 чоловік. Вони одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби. В результаті аварії лише серед ліквідаторів померли сотні тисяч чоловік.

 Ця трагедія вплинула на долі мільйонів людей. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де опромінення отримали 8,5 млн чол., серед яких понад 1,5 млн дітей.На забруднених територіях досі проживає 500 тис. дітей. 73 тис. українців стали інвалідами. 91,2 тис. чоловік відселені. Жодна статистика точно не скаже скільки людських доль понівечено Чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів доживає в різних лікарнях, а скільки їх уже відійшло у вічність.

«Нам нав'язали схему розуміння ситуації,  а у Чорнобиля ж є інший свій питомий контекст. Історичний, звичаєвий, культурний, природничий, мистецький. Для когось це "зона отчуждения". Для когось «експерементальний» полігон для "отечественной науки". Для нас це батьківщина.

"Отже, спинися і схили свою голову! Перед тобою зона національної трагедії. Тут загинуло Українське Полісся. Пошануй святу пам'ять і страждання цього народу"   Ліна Костенко

 Щороку 26 квітня з 20.00 до  20.10 за київським часом проходить Міжнародна акція «Спасенна планета».

«Почуй нас, Людство!»– з таким закликом в 1998 році звернулися жертви Чорнобильської катастрофи до кожної людини планети:

Любий друже!

 Хоч би ким Ви були — безпритульним жебраком чи можновладцем, праведником чи останнім грішником, видатним науковцем чи домогосподаркою — почуйте наш голос із давнього Києва, з епіцентру Чорнобильської трагедії — останнього застереження Людству. Ви ж не можете не бачити, не відчувати, що всі ми, люди Землі, хибними вчинками, згубними ідеями, злими думками й нелюдськими діями привели планету до останньої межі. І ніхто не порятує нас від неминучої загибелі, якщо самі не захочемо допомогти собі та всьому живому на Землі. Адже землетруси й повені, екологічні катаклізми, війни та хвороби — наслідок нашої жорстокості, бездуховності.

 Хіба Ви можете не подбати про долю нашого спільного дому, тобто про власне майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків?! Політики не здатні на це через недолугі протиріччя, що роз’єднують їх. Тільки ми всі разом спроможні зробити перший крок до Спасіння, розкаявшись у власних гріхах та байдужості до Святих Заповідей.

 Згадайте, як бодай раз у житті Вам чудодійно допомогла сердечна молитва чи невимовно сильне бажання! Тож уявіть, яка буде могуть, коли ми всі — кілька мільярдів — у кожному куточку планети, в одну і ту ж мить підведемо очі до неба та потвердимо Господу — Вищому Розуму Всесвіту — наше спільне прагнення Добра й Любові. Цей потужний енергетичний потік якщо не очистить ноосферу Землі від злоби, агресії, відчаю і зневіри, то зупинить її руйнацію, а скорботний день 26 квітня стане ще й Днем Надії на спасіння Людства.

 Для цього від Вас потрібно так небагато: 26 квітня щороку з 20.00 до 20.10 за київським часом (17.00 — 17.10 за Гринвічем) зупиніться, якщо Ви у дорозі, прокиньтеся, якщо Ви спите, відкладіть зброю, якщо Ви воюєте, відкиньте на ці кілька хвилин всі свої турботи, найприкріші образи та біди, якщо Ви віруєте в Ласку Божу, то зверніться з найщирішою молитвою до Господа (своєю мовою, за своїми традиціями) про очищення і спасіння власної душі та очищення і спасіння планети й людства; якщо Ви не віруєте, то присвятіть ці кілька хвилин добрим, світлим думкам, щиро побажайте собі любити й допомагати ближнім — бодай одній живій душі. Господь почує нас!

 Ми запрошуємо всіх запалити свічки і приєднатись до Акції у колі родини чи друзів, у храмі чи наодинці з Всевишнім та власною совістю.

 Відчуймо себе, бодай у цей час, єдиною Божою родиною, де кожен відповідає за кожного і за стан нашого спільного дому – Землі.

 І дасть Бог, ми заслужимо кращої долі!

 Врятоване життя спеціалістами енергетиками, пожежниками, військовими, ополченцями цивільної оборони, робітниками різних професій, інженерами, вченими, всіма, хто був залучений як до ліквідації Чорнобильської аварії, так і до усунення її наслідків, триває, і ми, живі. Низько вклоняємося пам’яті рятівників!

Нагадаємо, що щорічно 14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 

1001
1002
1003
1004
1005
1006
1007
1008
1009
1010

1011
Chornobyl (1)
Chornobyl (2)
Chornobyl (3)

Віртуальна виставка, що присвячена 30-й річниці від дня аварії на ЧАЕС

Go to top