Календар подій

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

СНIД – саме найгірше, що

сталося в ХХ столiттi пiсля Гiтлера.

Мадонна

 1 грудня світова cпільнота  відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

 У цей день по всьому світу люди виражають підтримку хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД, привертають увагу громадськості та засобiв масової iнформацiї до вирішення проблеми епідемії, боротьби з проявами дискримінації хворих, толерантного ставлення до них.

 Головна мета заходiв, що проводяться– інформування людей, особливо молодь,  про проблеми  ВІЛ/СНІДу, зокрема, як попередити інфікування через обрання альтернативних шляхів поведінки (безпечна сексуальна поведінка, ведення здорового способу життя тощо) та виховати толерантне ставлення до ВІЛ- позитивних людей у суспільстві.

 Проблема ВІЛ-інфекції 35 років залишається найбільш  актуальною для країн світу, масштаби поширення ВІЛ набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку в більшості країн. З  часу вiдкриття збудника захворювання  померло вже 20 млн. чоловік.  

 Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні залишається напруженою – продовжується поширення ВІЛ серед  населення та зростає захворюваність на ВІЛ-інфекцію/СНІД. Щороку збільшується кількість осіб, які перебувають під диспансерним наглядом у закладах охорони здоров’я служби.

 Станом на 01.10.2016, за даними ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», за період 1987-жовтень - 2016 рр. в Україні офіційно зареєстровано 293 739 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 90 833 випадки захворювання на СНІД та 40 816 смертей від захворювань, зумовлених СНІДом.  За січень – жовтень 2016 року  зареєстровані нові випадки ВІЛ-інфекції - 13 381, СНІДу- 6 788, смертей від СНІДу - 2 359.

 Щоденно в Україні ВІЛ-інфікується 48 осіб, діагноз СНІД ставлять 12 людям, а помирають від СНІДу – восьмеро.

 Хворіють люди всіх вікових груп, найчастіше – наркомани, проститутки віком 25- 45 років. Певну частину ВІЛ-інфікованих становлять підлітки віком від 15 до 17 років. Це переважно неповнолітні з послабленими родинними зв'язками та нерозвиненими життєвими навичками, «діти вулиці» та діти, що позбавлені батьківської опіки та утримуються в державних інтернатних закладах. Більшість цих підлітків є ін'єкційними споживачами наркотиків, частина отримала ВІЛ-інфекцію статевим шляхом. Серед ВІЛ-інфікованих підлітків 75% хлопчиків і 25% дівчаток.

ВІЛ і СНІД. У чому відмінності?

ВІЛ  – Вірус імунодефіциту людини
СНІД  – Синдром набутого імунодефіциту

 Коли людина заражається ВІЛ, вірус починає руйнувати імунну систему, яка відповідає за захист організму перед хворобами.

 Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре на протязі багатьох років і навіть не знати, що він інфікований. Потім імунна система уражається настільки, що людина стає вразлива для багатьох інфекційних хвороб.

 Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через 25 днів – три місяці після зараження за допомогою спеціального аналізу крові, що виявляє антитіла до вірусу. Цей період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається «періодом вікна».

 ВІЛ та СНІД – не одне й те саме. ВІЛ – це вірус, що вражає імунну систему, а СНІД – це комплекс захворювань, якi виникають у людини з ВІЛ на фоні низького імунітету. ВІЛ – це початкова стадія захворювання, СНІД – кінцева, коли вже з’явилося ряд симптомів.

 Людина, що живе з ВІЛ, з часом може почати хворіти частіше, ніж звичайно. Власне, хвороба СНІД  зазвичай виникає через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або декілька дуже серйозних захворювань.

 У число ознак того, що ВІЛ переходить у стадію СНІДу, входять: жар, який не проходить; рясне потовиділення під час сну; постійне відчуття втоми (не пов'язане зі стресом або нестачею сну); постійне відчуття нездужання; втрата ваги; набрякання лімфовузлів (на шиї, в паху або в пахвових западинах).  

 Ліків, здатних подолати хворобу, немає. Але є препарати, які все ж таки на певний проміжок часу підтримують імунітет, і людина може прожити довше і повно цінніше життя.

 Єдиний спосіб з’ясувати присутність ВІЛ в організмі – провести спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

 Існує кілька шляхів зараження ВІЛ:

  • незахищений (без презерватива) проникаючий статевий акт;
  • спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію;
  • використання нестерільного інструментарію для татуювання та пірсингу;
  • використання чужих для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові;
  • передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині – під час вагітності, пологів і при годуванні груддю.

 Іншими словами, ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, але не через інші рідини організму (такі як слюна, піт, сльози, сеча і фекалії).

 Як ВІЛ не передається?

ВІЛ і СНІД викликають страх і занепокоєння, які часто виявляються перебільшеними. Люди бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Ці страхи не обгрунтована. Звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ / СНІД, абсолютно безпечний. Всі шляхи передачі ВІЛ добре досліджені і науково доведені.

ВІЛ не передається:

  • при рукостисканні або обіймах;
  • через піт чи сльози;
  • при кашлі та чханні;
  • при використанні загальної посуду чи постільної білизни;
  • при спільному використанні ванни і унітазу;
  • при колективних видах спорту;
  • при перебуванні в одному приміщенні;
  • в громадському транспорті;
  • від тварин чи при укусах комах;
  •  при поцілунку / через слину, так як концентрації вірусу в слині недостатньо для інфікування. За всю історію вивчення ВІЛ / СНІД не було зафіксовано жодного випадку зараження цим способом.

Елементарні правила Вашої безпеки:

 

  • будьте  обережними! Ніколи не берiть в руки шприцiв, які ви випадково знайшли на вулиці, і навіть не торкайтеся їх!

 

  • якщо ви випадково вкололися знайденим шприцом, негайно повідомте про це дорослих та зробiть аналіз кровi.

 

  • уникайте  всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промийте шкіру проточною водою, негайно повідомте дорослихта звернiться до лікаря.

 

  • слідкуйте за тим, щоб медичний працівник, який вас  обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци.

Всiм слід пам’ятати: інфікування здебільшого є наслідком власної поведінки людини. Жодна людина у світі не застрахована від зараження вірусом імунодефіциту людини. СНІД загрожує нам усім, тому що не визнає ніяких кордонів.

 Будьте обережними, цінуйте та бережіть кожну неповторну хвилину свого життя!

1 (1)
1 (2)
1 (3)
1 (4)

Go to top