Календар подій

Новорічне свято

novuy rik                                                                                                     

Хай щастя він Вам принесе,

Міцне здоров’я подарує,

Хай радістю Ваш дім квітує.

Любов’ю хай серця живуть,

Тепло душі для Вас несуть.

Хай мир і лад у Вашій хаті будуть,

Хай завжди щирість Вам дарують люди!

Новорічне свято – це свято, яке відзначають буквально всі люди Землі.

Звичай святкувати Новий рік вперше з'явився в Месопотамії. На думку вчених, перший новий рік був відсвяткований в третьому тисячолітті до нашої ери. Традиція святкування Нового року була пов'язана з тим, що всі землеробські роботи починалися наприкінці березня, після того, як прибувала вода в Тигр і Євфрат. Протягом 12 днів карнавалами, маскарадами і було ознаменовано цю подію. Під час свята заборонялося працювати і вершити суди.

Поступово звичай святкувати Новий рік набував все більшого розмаху — іудеї, що перебували у вавілонському полоні, запозичили цю традицію, від них вона перейшла до греків, а вже від греків — до народів Західної Європи. Коли Юлій Цезар ввів новий календар (зараз його називають Юліанським), першим днем нового року стали вважати перший день січня. Римляни в цей день приносили жертви і починали в цей день великі заходи, вважаючи перший день року сприятливим для будь-яких починань.

В  Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні.

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя, говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід - «тризну» - на честь померлих родичів.

З приходом християнства та впровадженням юліанського календаря 1 березня  на наших землях офіційно встановлюється днем Нового року, що, за церковними переказами, відповідає даті творення світу. На терени Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня  приніс цар Петро І у 1700 році, запозичивши її в Голландії та інших країнах Західної Європи. Петро І, увів традицію прикрашати ялинки, активно впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками.

Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.

Походження символів Нового року також бере початок у давніх часах. Здавна вважали, що ялинка на святкуванні Нового року відлякує злі сили. У деяких країнах дітям дарують подарунки на Новий рік, однак здебільшого їх дарує Святий Миколай на Різдво або в день Святого Миколая, який має різні назви у різних культурах: у Нідерландах його називають Синтія Клаас, в США й Англії — Санта-Клаус, в Іспанії — тато Ноель, у Румунії — Мош Джаріле. Зовнішній вигляд і характер цього персонажа формували протягом століть, і кожен народ додавав до його образу свої особливості. Сучасна європейська традиція класти подарунки під ялинку народилася в Англії 1841 року, коли королева Вікторія з чоловіком встановили в палаці ялинку, прикрашену цукерками і сувенірами для дітей. Оскільки подарунків було забагато, щоб вішати на гілки, то їх загорнули в яскраві обгортки і поклали під святкове дерево.

Go to top