Календар подій

120 років з дня народження Ернеста Гемінґвея, одного з найвидатніших прозаїків минулого століття

Гемінґвей автор таких романів, як "Фієста. І сонце сходить" , "Прощавай, зброє!" , "По кому подзвін", повісти "Старий і море" , книги спогадів "Свято, яке завжди з тобою" .

Твори Е. Гемінґвея добре відомі у світі, їх перекладено багатьма мовами, зокрема й українською. Менш відомо, як класик створював свої шедеври. Пропонуємо вашій увазі невеличку замальовку про його "творчу кухню".

Сюжети одних оповідань Е. Гемінґвей продумував наперед ("Напишу хороше оповідання, щойно залишуся сам на сам із друкарською машинкою… Усе побачене тримаю в голові. Стільки вражень за останній тиждень, що вистачить на цілу книгу"). Сюжети інших будував під час роботи, не маючи навіть і гадки, чим вони закінчаться. Роман "По кому подзвін" був "проблемою, яку він вирішував щодня": письменник знав загальний напрямок оповіді, а конкретні події придумував по ходу справи.

Творчий настрій Е. Гемінґвей викликав за власним рецептом: закінчував писати тоді, коли знав, про що йтиметься далі. Наступного дня критично перечитував зроблене напередодні й, дійшовши кінця, міг одразу, без довгих роздумів продовжувати. А натхнення приходило за письмовим столом. У спогадах "Свято, яке завжди з тобою" прозаїк зізнавався: поштовхом до роботи могло стати також "щонайсправжніше речення з усіх, які ти знаєш". Знайшовши цю відправну точку, легко посувався далі.

Тексти класик дбайливо шліфував, домагаючись ясності. Найважче було добирати влучні слова. Останню сторінку роману "Прощавай, зброє!" він переписував 39 разів (!). Інколи в пошуках кращих варіантів починав удаватися до вигадливого чи надто детального викладу, а тоді пересвідчувався, що "можна спокійно повилучати всі ті велемовні прикраси, повикидати їх і повернутися до того-от справжнього простого розповідного речення, яке я написав на початку".

Навіть у верстці Е. Гемінґвей не припиняв креслити й урізати. Щоправда, з досвідом цей процес поступово "переміщувався" з чернеток у голову. В одному з листів він згадував, що роман "І сонце сходить" ("Фієста") створив у віці 26 років за шість тижнів, але потім мусив переписувати його з першої до останньої сторінки. Натомість повість "Старий і море" була створена в 51 рік за вісім тижнів і жодних переробок не потребувала.

 

1 (1)
1 (2)
1 (3)

Go to top