Календар подій

90 років від дня народження Олександра (Олеся)Павловича Бердника (1926 - 2003), українського письменника-фантаста, філософа, одного із засновників правозахисної організації Українська Гельсінська група

«Людино, вибери свою долю: серце дитини,

 меч воїна, крила орла…»  -

Олесь Бердник  

 Вiн вважав, що українцям належить унікальне призначення в історії Всесвіту. Його вибрав для зустрічі тібетський Оракул, щоб озвучити пророцтво про особливу духовну місію України у боротьбі зі злом.  Його філософію,  ідеї вивчають у відомих навчальних закладах Америки та інших країн світу. «Письменник чий «Зоряний Корсар» перекладався на 26 мов світу, чию творчість високо цінували інші великі письменники XX-го століття - Іван Єфремов і Ричард Бах, чиї романи виходили раніше стотисячними тиражами й швидко розкуповувалися, чий сумарний тираж сягає далеко за мільйон примірників тільки українською мовою зараз не дуже помітний серед «бурхливого» українського видавничого процесу. Ім'я, яке зробило б честь будь-якій великій, європейській літературі відсутнє навіть в шкільних хрестоматіях, які зараз заповнені сотнями імен навіть тих, хто ледве вмів тримати літературне перо» - так написав про Олеся Бердника літературний дослiдник Олександр Кіхно. Олесь Бердник – всесвітньовідомий письменник – фантаст, художник, філософ, мислитель, твори якого перекладено більше ніж тридцятьма мовами світу.

 Олесь (Олександр) Павлович Бердник народився 27 листопада 1926 р. у с.Вавилово на Херсонщині (нині - Миколаївська область). Батько - потомствений коваль, мати ? вишивальниця. Дуже велике значення в житті письменника мала його  родина: батьки й сестра. У 1930 р. сім'я Бердників переїхала до Київської області, у село Кийлів Бориспільського району. Там же сім'я пережила голодомор 1932-33 рр.

 Літературні здібності у майбутнього письменника проявились вже в дитинстві. Ще навчаючись у школі, Олександр Бердник «писав фантастичні «повісті», «романи», «оповідання». Там були жителі Місяця й далеких зірок, пригоди в далеких земних краях, підводні люди-риби, ефірні істоти, котрі живуть у міжпланетному просторі...

 Підлітком Олесь Бердник зустрів війну. У 1944 році добровільно, в шістнадцять років, іде він на фронт, здобуває військову спеціальність підривника-мінера. Як  згадує письменник, часто повзав поруч зі смертю, був поранений.  Після війни закінчив театральну студію театру імені Франка. Тривалий час працював артистом у театрах України, Росії та Казахстану, художнім керівником у Будинках культури.

 В 1949 році на відкритих партійних зборах театральної студії критично висловився про вождів комуністичної державки — Сталіна і Кагановича, про заборону творiв українських письменників.  Незабаром Олесь Бердник був заарештований. Його допитували з «пристрастієм», засудили до 10 років таборів і відіслали до Печорлагу.  Далі були спроби втекти, карцер і тортури, загроза смерті від голоду і від бандитського ножа. В таборі «пахан» отримав від тюремного начальства наказ вбити Олеся. І цей «злодій в законі» бачить сон. Мати Божа являється йому і каже, щоб він не чіпав юнака, бо він під її покровом.

 У книжці «Тайна Христа» письменник згадує, що, перебуваючи в виправних таборах, він декілька разів був на межі життя, і його врятували Бог і Божа Мати. Одного разу Олександр попросив литовського ксьондза отця Болеслава помолитися за нього й запитати Господа про його долю. «Наступного ранку він зустрів мене радісно, схвильовано і... трохи збентежено. — Я молився за тебе, — просто сказав він. — І Господь відповів мені. Ти повернешся додому, обнімеш матінку, рідних, багато зробиш для рідного народу, для людства...».

 1956 року Олесь Бердник повернувся в Україну. Настала пора для творчості, пошуку, для нового життя. Це був час хрущовської відлиги, запуску перших супутників Землі, весняних надій на великі зміни.

 Того ж року була надрукована перша книжка письменника «Поза часом і простором», яка була написана в таборах. Чимало творів письменника в той час друкувалося в газетах і журналах. Деякі з них друкувалися під псевдонімом — Григорій Волосожар. Всі подальші книжки письменник опублікував під псевдонімом Олесь Бердник. Із 1956 по 1971 роки було видано 16 прекрасних, захоплюючих книжок, серед яких — «Шляхи титанів», «Стріла Часу», «Серце Всесвіту», «Марсіанські «зайці», «Сини Світовида», «Діти Безмежжя», «Хто ти?», «Зоряний Корсар». Книжки письменника мали великий успіх у читачів. Особливо захоплювалися творами Олеся Бердника школярі. Письменник часто спілкувався з дітьми в школах, піонерських таборах. Його твори пробуджували в юних душах високі почуття й уяву, вчили мислити. Олесь Бердник стає відомою людиною, шанованим письменником.

 Але вже в кінці 1960-х років почалося його цькування в пресі, з’являються негативні рецензії на твори, його звинувачують в ідеалізмі, антинауковості.

 В 1971 році надруковано твір «Зоряний Корсар», який став вершиною літературної творчості письменника. «В постаті головного героя було зашифровано Христа як Вічного Повстанця супроти сатанинського строю життя на Планеті, як Провідника до Світу Радості й Любові»- написав Бердник. Преса розпочала проти письменника погромну кампанію, звинувачуючи його в антирадянських поглядах. У 1973 році Олеся Бердника виключили зі Спілки письменників України. Його книжки почали вилучати з бібліотек. Але, незважаючи на нестерпне становище, в цей час відбувся незвичайний спалах творчої й громадської активності письменника. Олесь Бердник продовжує писати свої твори для самвидаву. Він пише твір-есе «Свята Україна», де йшлося про необхідність створення Української Духовної Республіки, Зоряної Держави. Рукопис для публiкацiї передали на Захід — в Канаду, Америку.

 У 1976 р. він разом із письменником Миколою Руденком і правозахисницею Оксаною Мешко створюють Українську Гельсинську групу, у ряди якої вступає багато представників української інтелігенції. Це і Левко Лук’яненко, і Василь Стус, і В’ячеслав Чорновіл... Всі вони згодом були в’язнями таборів Сибіру.  У березні 1979 р. Олеся Бердника було засуджено до 6-ти років суворого режиму і 3-ох років заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду». Як «особливо небезпечний злочинець» відбував покарання у Пермі.

 Під час заслання у Ватикані виходить книга «Олесь Бердник — утопіст чи харизматик на горизонті ІІ-го тисячоліття християнства в Україні» (1980 р.), де викладаються погляди письменника на християнство, на Ісуса Христа, змальовується його життєвий шлях.

 У 1984 році Олесь Бердник вийшов на волю. 1987 року Олеся Бердника повторно прийняли до Спiлки письменників СРСР. Починаючи з 1987 року, письменник опублікував ряд книжок, серед яких — «Вогнесміх», «Пітьма вогнища не розпалює...», «Тайна Христа», «Пісня Надземна».

 У 1989 р. створює громадську організацію «Українська Духовна Республіка», конституція якої проголошує братерство українців усього світу, підхопивши і продовживши ідею Григорія Сковороди про Республіку Духу, де всі люди житимуть у злагоді й любові. А у 1990 р. у Прикарпатському місті Коломиї відбувся Перший Всесвітній Собор Духовної України, куди приїхали декілька тисяч українців з усього світу, аби зустрітися із відомим письменником-фантастом. Письменник мав свою програму національного відродження України і планував балотуватися на пост президента України в 1991 році.  В кінці 80-х — на початку 90-х років Олесь Бердник побував у США, Канаді, Індії, зустрічався з патріархом Мстиславом, Річардом Бахом, Святославом Реріхом. З ним мріяв зустрітися Папа Римський Іван Павло ІІ, але не зміг, бо на час приїзду Папи Римського в Україну, Бердник був уже паралізований.

 1997 року Олесь Бердник тяжко захворів і 18 березня 2003 року пішов із життя. Похований у с.Гребені Київської обл., на території своєї дачі.

 Природа щедро наділила Бердника багатьма талантами. Вiн був також прекрасним художником і фотографом. Вражаюча фантазія й масштабне мислення Олеся Бердника знайшли відображення в «космічних» сюжетах його картин. Збереглося дуже багато фотографій, зроблених письменником: рідний Кийлів, Дніпро, прекрасні краєвиди Карпат, Кавказу, Алтаю, де він часто подорожував.

 Письменник створив десятки захопливих фантастичних книг, герої яких носять прості українські імена та літають у зоряні світи, відкриваючи незвіданий і красивий світ. Його герої живуть за законами Всесвіту, де панують Добро, Любов, Гармонія і Краса. Він не тільки фантаст, він поет, який звертається безпосередньо до людського серця, окрилюючи його. «Не забудь, не забудь, що людина - то зоряний птах» - написав Олесь Бердник в одному із своїх віршів. Упродовж усього свого життя - усіма думками, помислами, роздумами, творами і діями Олесь Бердник намагався розбудити у своїх сучасниках еволюційну творчу силу.

 Усього Олесь Бердник написав близько 50 книг, багато з них вийшли за кордоном - у Росії, США, Канаді, Німеччині, Польщі, Чехії, Японії   .

  «Олесь Бердник ? постать духовна, сказати б, піднебесна. В ньому фізичне і духовне було в ідеальній гармонії. Високий, урочий, він стремів і сам до горніх висот, і кликав, і вів за собою громаду. І зовні, і внутрішньо він належав до касти жерців, пророків, проповідників. Мрія його - створити Духовну Республіку - вела подвижника все життя»- написав поет Борис Олійник.

Коли згасають зорі —

Інші спалахують знову.

Хто їх запалює в небі?

Хто — крім Любові?

 

Коли розлучаються друзі,

Не втішать ні ласка, ні слово.

Хто нову зустріч готує?

Хто — крім Любові?

 

Все перетвориться в попіл,

В хвилі Першооснови,

Лише навік невмирущі

                                   Зерна Любові…                                 

                                     Олесь Бердник

1001   копия
1001

Go to top