«Однині воєдино зливаються століттями
одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка
(Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»
22 січня в Україні відзначають День Соборності України. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Сьогодні Україна святкує одну з найяскравіших подій своєї історії. Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21.01.1999 року № 42/99.
З 30 грудня 2011 року Указом Президента України Віктора Януковича День Соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенка відновив свято своїм Указом вiд 13.11.2014 року № 871/2014 «Про День Соборності України».
Цього дня також заведено згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
У тяжкій і тривалій боротьбі за утвердження власної державності, за свою незалежність наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба за соборність своїх земель.
В 1919-му році Україна не змогла відстояти свою незалежність. Єдиною Україна пробула недовго: важке економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Однак, незважаючи на невдале завершення об'єднання двох республік, значення Акту Злуки українських земель надзвичайно важливе, оскільки він став етапом становлення і розвитку української державності. Дух свободи, єднання та незалежностi завжди жив в українцях.
Ще за радянських часів у цей день проводилися патріотичні заходи й акції. Так 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині гурт молоді під керівництвом Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори. За це хлопці були ув'язнені й кинуті у радянський концтабір.
22 січня 1978 р. на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша, за що йому посмертно було присвоєно звання Героя України.
Головною традицією у День Соборності є утворення «живого ланцюга єднання». Справжню єдність народу у боротьбі за свою незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. В цей день 450 тисяч українців узялися за руки, утворивши «живий ланцюг» від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності. Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу.
Сяйво Злуки
Зi Львова i до Києва рiка –
Гарячих рук, сердець, бажань i волi.
У кожного в руцi чиясь рука –
По родоводу, боротьби i долi.
Бог нам дарує другу борозну,
Людський трiуф – на кожнiм кілометрi.
Iде злиття двох Україн в одну,
В братаннi нашiм – не потрібен третiй.
Вплiтаються руками обома
В живий ланцюг. Навкруг бентежно-п`янко!
В ту ж мить я чую, як мене пройма
Вогонь долонь бiлямки-подолянки…
Якi ж гарнющi в цiм єднаннi ми!
Який красивий в цiм єднаннi кожен!
В цю істинно благословенну мить
Ми -дужi, молодi, непереможнi!
Хай наш літопис свiт ще погорта –
Безсмертнi ми не лиш в пiснях i муках…
Ще довго у планети на вустах
Свiтитиметься наше сяйво Злуки!
Вiктор Женченко, 1990