Календар подій

115 років від дня народження Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905-1972), українського письменника-драматурга

Драматург, академік АН УРСР (1939), академік АН СРСР (1943), Герой Соціалістичної Праці (1967), п'ятиразовий лауреат Сталінської премії (1941, 1942, 1943, 1949, 1951).

Син робітника. Освіту здобув у Київському інституті народної освіти (1929). З 1919 року працював на залізниці. Перші твори Корнійчука "На грані" (1929), "Камінний острів" (1929), "Штурм" (1931) були спрямовані проти "українських буржуазних націоналістів та інших ворогів народу". Створив собі ім'я славослів'ями В.І. Леніну, І.В. Сталіну та іншим вождям. Дебютував в 1925 роботою "Він був великий", присвяченій Леніну. У п'єсі "Правда" (1937) Корнійчук першим в українській драматургії створив образ Леніна. Найвідоміші п'єси довоєнного періоду: "Загибель ескадри" (1933), "Платон Кречет" (1934). У 1934-1941 роках - голова Спілки письменників України. З 1937 року - депутат Верховної Ради СРСР.

Активно виступав на підтримку колективізації, написав комедію "В степах України" (1941) про нові стосунки в колгоспному селі. У 1938-1941 роках - секретар Спілки письменників України. У 1940 році вступив у ВКП (б). Під час Великої Вітчизняної війни служив в армії: політпрацівник політуправління Південно-Західного фронту, кореспондент центральних газет і партизанських видань. Продовжував літературну діяльність: "Фронт" (1942), "Місія містера Перкінса в країну більшовиків» (1944), "Макар Діброва" (1948). За його творами були зняті фільми "Богдан Хмельницький", "В степах України", "Фронт".

У 1943-1944 роках обіймав посаду заступника наркома закордонних справ СРСР, а в 1944 році - наркома закордонних справ України. Чи не проявив жодних обдарувань дипломата, в 1945 році був прибраний з системи наркомату і призначений начальником Управління у справах мистецтв при РНК Української РСР. У 1946 році знову очолив Український союз письменників. З 1949 року - член бюро Всесвітньої ради миру. З 1952 року - член ЦК КПРС. Був одружений із письменницею Ванді Василевської. У 1951 році разом з дружиною написав лібрето опери "Богдан Хмельницький", яке несподівано піддалося нищівній критиці в партійній пресі. До 1953 року зробив новий варіант, вже повністю задовольнив ЦК.

Після смерті Сталіна зберіг великий вплив у літературних і партійних колах. З 1959 року - голова Верховної Ради України. Найбільш відомі п'єси цього періоду: "Над Дніпром" (1960), "Пам'ять серця" (1969). У 1960 році отримав Міжнародну Ленінську премію "За зміцнення миру між народами".

1 (1)
1 (2)
 

Go to top