Сергій Миколайович Сергєєв-Ценський— російський письменник. Академік АН СРСР (1943).
Народився 18 [30] вересня 1875 року в селі Бабіно, Тамбовської губернії, Російська імперія в родині вчителів. З п'яти років жив в Тамбові. У 1890 році закінчив повітове училище, вступив до підготовчого класу Катерининського вчительського інституту, почав писати вірші. У 1892 році в «Тамбовських губернських відомостях» був опублікований його перший прозовий досвід «Кочетовская гребля». В цей час він додає до свого прізвища псевдонім Ценский, який взятий письменником від назви річки Цни, на берегах якої пройшло його дитинство.
В 1894 р. закінчив Глухівський учительський інститут. Працював викладачем фізики та математики в Павлограді. У 1896–1897 pp. викладав російську мову в Кам'янець-Подільському п'ятикласному училищі.
У 1904 — 1905 роках перебував на військовій службі, але був звільнений з війська через виступи на захист солдатів і проти чорносотенних погромів.
Літературний шлях Сергєєв-Ценський почав у 1901 з віршів. В 1901 році в Павлограді вийшла поетична збірка «Думи і мрії», а в 1902 році в журналі «Російська думка» було надруковано його перший прозовий твір — оповідання «Тундра». У свою ранню творчість письменник відчував вплив модерністів.
У 1907 році вийшов приніс літературну популярність роман «Бабаєв».
У 1920-ті — 1930-ті роки він писав романи і повісті про Пушкіна, Лермонтова, Гоголя.
У 1941 удостоєний Сталінської премії за тритомну епопею «Севастопольская страда». В ній зображено оборону Севастополя в Кримську війну 1853—1856 років.
Головний твір письменника — незавершена багатотомна епопея «Преображение России» (1914—1958). До неї увійшли 12 романів, 3 повісті та 2 етюди. Епопея відобразила життя дореволюційного російського суспільства, події першої світової війни, лютневої революції 1917 року, громадянської війни.
Сергєєв-Ценський — автор низки п'єс, літературних спогадів про Максима Горького, Іллю Рєпіна, Олексія Новикова-Прибоя.
За його однойменною повістю створено телефільм В'ячеслава Прокопенка «Ведмежа» (1981).
Помер 3 грудня 1958 року та похований в Алушті.