Календар подій

125 років від дня народження Юхима Ґедзя [справж. – Олексій Васильович Савицький (1896–1937)], українського письменника-гумориста, драматурга

 YUhy m Gedz Савицький Олексій Васильович (літ. псевдонім Юхим Ґедзь, Олесь Ясний) народився народився 30 березня 1896 року в м.Золотоноші на Полтавщині (тепер Черкаської області) в сім'ї теслі.

 Закінчив земську школу, два курси Київського музичного інституту ім. М.В.Лисенка. Працював земським писарем, після революції - службовцем у радянських установах, журналістом у редакціях газети "Комуніст" і журналу "Червоний перець". До жодної з політичних партій не належав. Був членом літературної організації "Плуг". Статті, нариси, оповідання, гуморески, фейлетони друкував у газетах "Комуніст", "Селянська правда", "Пролетар", "Культура і побут", журналах "Плуг", "Плужанин", "Сільськогосподарський пролетар", "Сільський театр", "Всесвіт", "Знання", "Нова громада", "Червоний перець" та інші.

 Юхим Ґедзь автор збірок оповідань і гуморесок: "Автор Троянденко", "Буває й таке" (обидві – 1927 р.), "Принципіяльно", "Троглодити" (обидві – 1929 р.), "Завзятий середняк" (1929 р.; 1930 р.), "Бубна-козир", "Конкурс на гопак", "Ті ж і Мирон Гречка", "Столичний гість" (усі – 1930 р.), "Тихою сапою" (1933 р.); п’єс "Віз ламається – чумак ума набирається" (1928 р.; 1929 р.; 1930 р.), "Надія", "Секретар пухтресту", "Шевченкова мова" (усі – 1929 р.), "Комедії" (1931 р.), "Молодість" (1936 р.); нарисів "Перший іспит" (1931 р., співавт.; усі – Харків). Гумористично – сатирична творчість Ґедзя 20-х рр. виявила не тільки оригінальність літературного хисту, а й певну залежність від таланту Остапа Вишні.

 Ґедзь використовував різні жанро-видові форми творів – гуморески, гуморист. оповідання, нариси, оповідки, фейлетони, драми, комедії, водевілі. Кращі гумористичні твори Юхима Ґедзя помітно психологізовані, відзначаються соковитістю, емоційністю мови. Драматургія Ґедзя за художнім рівнем помітно поступається прозі, оскільки писалася на злободенні теми: українізація, освіта, чиновництво.

 В 1936 році проти Юхима Ґедзя була сфабрикована справа про участь у терористичній організаці. Один із співробітників Харківського обласного управління НКВС, розглянувши матеріали, за якими Савицький О.В. ніби "був учасником контрреволюційної терористичної організації, яка ставила за мету боротися з радянською владою", вирішив, що перебування його на волі може вплинути на хід слідства. Заарештували Ґедзя 2 листопада 1936 року. До травня 1937 року слідство велося в Харкові, потім Савицького етапували до спецкорпусу київської тюрми. На першому ж допиті письменник визнав себе винним. В обвинувальному висновку йому інкримінували "активну участь в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, зв'язаній з контрреволюційною троцькістсько-зінов'євською терористичною організацією, що вчинила 1 грудня 1934р. підле вбивство т.Кірова і готує чергові замахи на керівників ВКП(б) і Радянського уряду". На закритому засіданні 14 липня 1937 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила Савицького-Ґедзя О. В. до найвищої міри покарання - розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 15 липня 1937 року в м.Києві.

 За протестом помічника Головного військового прокурора СРСР Військова колегія Верховного Суду СРСР на своєму засіданні 22 березня 1958 року розглянула матеріали справи і дійшла висновку: "Вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР від 14 липня 1937р. щодо Савицького-Ґедзя (він же Ясний) Олексія Васильовича за наново виявленими обставинами скасувати і справу припинити через відсутність складу злочину".

 Юхим Ґедзь реабілітований посмертно.

Gedz (1)
Gedz (2)

Go to top