Календар подій

До 80-річчя від дня народження Л. Н. Горлача (1941), українського письменника, поета, літературознавця

gorlach"Для мене моя поезія – моя доля.  

Не я обрав її, а вона мене".

 Леонід Горлач 

Леонід Никифорович Горлач (Коваленко)  народився 4 квітня 1941 року в містечку Ріпки на Чернігівщині. Дитинство минуло в селі Червоний Колодязь Ніжинського району.

 Із спогадів поета: «Закінчив я семирічку в рідному селі й подався вчитися в сусіднє село Монастирище. Це за сім кілометрів. Доводилося три роки ходити туди й назад по знання. Писати вірші почав десь із п’ятого класу, не вилазив із сільської бібліотеки, вчитувався в поезії Т.Шевченка та інших авторів. А десь у сьомому класі перші мої вірші з'явилися в Лосинівській районній газеті. Старшокласником друкувався в Ічнянській районці, в іншій пресі. Особливо таємничий світ творчості відкрився мені в студентські літа, бо там була чудова літературна студія».

 Леонід Горлач закінчив Ніжинський педагогічний інститут після закінчення, якого працював вчителем в місті Ніжині. Та літературна праця захоплювала все більше.

 Перша поетична збірка вийшла після демобілізації з армійської служби в 1965 році і називалася «Сонце в зіницях». А автором був тоді ще – Леонід Коваленко. На той час Леонід Никифорович працював я в Ніжинській газеті «Під прапором Леніна» і все частіше друкувався в періодиці. Через деякий час по пропозиції Олеся Гончара і за рекомендаціями Євгена Гуцала, Івана Драча, Абрама Кацнельсона - Леонід Горлач був прийняти до Спілки письменників України. Саме Олесь Гончар в 1968 році запросив його на роботу в апарат Спілки письменників.У 1980-ті роки обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури. Учасник установчих зборів товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві. Головний редактор земляцької газети «Отчий поріг».

 Згодом було видано другу збірку «Лебеді» під подвійним символом Коваленко-Горлач. А третя книжка вийшла уже без Коваленка. Горлач – поетичний псевдонім, який шукати поетові було зовсім просто, адже саме таке дівоче прізвище його матері. Щоб читачі не плутали його з відомим свого часу літературним критиком Леонідом Коваленком. Згодом побачили світ поетичні збірки  «Танок дощу» (1971 р.), «Співучий млин» (1974 р.), «Четвертий вимір» (1977 р.), «Зірниці» (1978 р.), «Світовид» (1980 р.), «Ми у світі» (1984 р.) та ін. Леонід Горлач  автор документальних повістей-репортажів: «Магистраль века» (1975 р.), «От Днепра до Амура» (1976 р.), «Дальневосточное кольцо» (у співавторстві з С. Тельнюком), «Прима грацій». Він є автором багатьох книжок віршів та балад для дітей – «Зелений букварик», «Чумацький шлях», «Дивна мандрівка»; повістей «Буран», «Золота пора»; літературно-критичних нарисів «Платон Воронько», «Павло Усенко»; 

 Леонід Никифорович Горлач автор приблизно п’ятдесяти книг поезії, прози, публіцистики, критики, дитячих творів. Основний жанр — поезія, серед якої шість романів у віршах про українську історію.Він автор історичної поеми «Ніч у Вишгороді» (1982 р.), історичних романів у віршах: «Слов’янський острів» (1986 р.), «Чисте поле» (1990 р.), «Перст Аскольда» (1993 р.), «Руїна, або Життя і трагедія Івана Мазепи» (2004 р.), «Слід копита» (2005 р.). 

 За словами Володимира Коскіна: «Діапазон історично-поетичних досліджень поета вражає: роман «Ніч у Вишгороді» – про діяння великого князя Ярослава Мудрого; «Перст Аскольда» подає цілком достовірну версію того, що перша спроба хрещення київських русичів була на 132 роки раніше за Володимирову акцію; у романі «Слов’янський острів» Горлач практично першим у нашій літературі виписав картину героїчної боротьби чеських патріотів-гуситів проти римських хрестоносців, особливо висвітливши роль українців на чолі з Новгород-Сіверським князем Сигизмундом Корибутовичем; «Чисте поле» – про діяльність уславленого кошового Запорозької Січі Івана Сірка; романи «Мазепа» і «Мамай» своєрідно обрамляють епічний цикл творів Леоніда Горлача: перша робота присвячена героїчній і трагічній постаті української історії, друга – поетична імпровізація про легендарного козака характерника, котрий став символом українського духу».

Борис Олійник: «Найпомітнішим в усій сучасній українській літературі є цикл епічних поетичних полотен Леоніда Горлача. Такі твори не лише тішать естетичною досконалістю, а й допомагають глибше пізнати історію України, де ще так рясно зяє білих плям та перекручень». Леонід Горлач пише й далі. Працює головним редактором газети столичного Чернігівського земляцтва «Отчий поріг». Книги лірики та окремі вірші поета побачили світ у перекладах на десятки мов світу.

В 2013 року Леонід Горлач удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Знак розбитого ярма». Леонід Горлач за творчі здобутки удостоєний літературних премій ім. М. Островського, ім. І. Нечуя-Левицького, ім. А. Малишка, ім. Г. Сковороди, ім. В. Винниченка, ім. В. Свідзінського та ін.Письменник відомий як перекладач творів російських, білоруських, грузинських, вірменських, німецьких та чеських письменників. 

Leonid Gorlach (1)
Leonid Gorlach (2)
0001

Go to top