Календар подій

200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821-1867), французького поета

bodler sharl

«Бодлер…Цей король поетів, справжній бог»

Артюр Рембо

 

Шарль П'єр Бодлер — французький поет, літературний критик та перекладач, один з найвпливовіших представників французької літератури XIX століття.

 Шарль Бодлер належить до тих поетів, які не знайшли розуміння і визнання у сучасників. Читачі вважали його небезпечним аморальним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Лише окремі, переважно діячі мистецтва, вбачали в Бодлерові великого поета. Таке ставлення до нього пояснюється насамперед тим, що з ранньої юності і до самої смерті Бодлер перебував у стані конфронтації з тогочасним суспільством. Цей конфлікт був непримиренним, що й зробило неможливою будь-яку іншу розв'язку, крім трагічної, для поета.

 Шарль Бодлер народився 9 квітня 1821 року  в Парижі. Його батькові, Жозефу Франсуа Бодлеру, було 62 роки, а матері, Кароліні, — 28. Батько помер, коли Шарлю не було ще й 6 років, але на все життя в душі Бодлера залишилося тепле дитяче почуття до батька. Але психічна травма, яку митець отримав у дитинстві, полягала не в ранньому сирітстві, а в "зраді" матері, яка через рік після смерті чоловіка знов вийшла заміж за 39-річного генерала Опіка. Повторне одруження було  не єдиною "зрадою" Кароліни Бодлер: у 1832 році 11-рІчного Шарля віддають в інтернат при ліонському Королівському коледжі, бо сім'я перебралася саме до Ліона. Тут і прокинулися почуття, що псували життя Бодлера до кінця його днів — образа, ревнощі, ненависть. Ліонський період життя тягнувся до 1836 р., коли родина Опік знов повернулася до Парижа. 1837 року Бодлер написав свій перший вірш "Несумісність". Шарль закінчив коледж Людовіка Великого і, отримавши ступінь бакалавра, відчув, що не хоче більше продовжувати навчання. В 1839–1841 р.— він слухає лекції з права в Сорбонні.

 В 1840 Бодлер році вступив до Національної школи Хартій, де з'являвся лише час від часу. Куди більше Шарля приваблювала студентське життя Латинського кварталу: саме в ці роки він наробив боргів, пристрастився до наркотиків і заразився сифілісом, який через 25 років став причиною його смерті. Він приятелював з молодими літераторами і навіть насмілився заговорити на вулиці з самим Бальзаком.У 1841 році вітчим сплатив його борги і відправив на два роки в Індію. Пошкоджений штормом корабель дістався до острова Маврикій, і там Бодлер переконав капітана відправити його назад до Франції. Плавання це зробило безсумнівний вплив на майбутнього поета: тропічні пейзажі, звуки, запахи послужили основою для барвистих екзотичних картин у деяких з найбільших його творінь.

 У квітні 1842 р. Шарль Бодлер досяг повноліття і вступив у володіння спадщиною, яке становило близько 75 тисяч франків і дозволило йому вести життя світського денді. Вже до 1844 року він розтратив половину капіталу, тому родина вважала розумним встановити судову опіку над рештою грошей. Таким опікуном став нотаріус Ансель, який вів грошові справи Бодлера і видавав йому певну незначну суму щомісячно.

 1845 року відбувся літературний дебют Бодлера: у журналі "Художник" публікується сонет "Дамі креолці", складений ще в період його перебування на Маврикії. Тоді ж він заявляє про себе як про тонкого цінителя живопису, написавши есе про художній салон 1845 року "Салон 1845 року". З цього часу Бодлер став одним з головних літературних і художніх критиків свого часу.

 У 1850-их роках він активно пропагує у Франції творчість Едгара По. Майже 16 років життя Бодлер присвятив перекладу на французьку мову творів Едгара По, якого вважав своїм духовним братом.

 Збірка "Квіти Зла", що вийшла у 1857 р., зробила Бодлера відомим. Збірка містить вірші Бодлера, написані в період з 1840 р. по 1857 р. Вона вважається значною віхою у розвитку французької поезії і становленні символізму, як літературного напрямку. Тематика збірки в основному еротична й декадентська.

 Збірка викликала обурення в одних і захоплення в інших. На хвилі обурення автор і видавець були покарані французьким судом за образу громадської моралі. Бодлера оштрафували на 300 франків, шість віршів із збірки потрапили під заборону публікації, яка була відмінена тільки в 1949 р.

"У цю жорстоку книгу, - написав Бодлер про "Квіти зла" за рік перед смертю, - я вклав усе моє серце, всю мою ніжність, усю мою віру (викручену навиворіт), усю мою ненависть".

 Останні роки життя поета були сумними.

 1860 року було опубліковано збірку коротких художньо-філософських есе "Штучний рай". У 1862 р. на повний голос "заговорила" давня хвороба Бодлера — почастішали напади запаморочення, жару, безсоння, майже божевілля. Він практично нічого не пише, одягнений в лахміття, годинами ходить вулицями, намагаючись "загубитися" в натовпі.

 Але все ж таки знаходить в собі сили читати лекції і домовитися про видання своїх творів. Катастрофа сталася 4 лютого 1866 р., коли під час відвідання церкви Бодлер непритомніє. У нього виявляють ознаки паралічу, часткову, а пізніше і остаточну втрату здатності говорити. У липні його перевозять до Парижа, де він і помер. Похований 2 вересня на цвинтарі Монпарнасс у Парижі. В останню путь його проводжала лише невелика група друзів (Поль Верлен, Теодор де Банвіль та ін.).

 Шарль Бодлер вірив, що його вірші, як і найкращі твори Гюго, Готьє, Байрона, залишать слід у людській пам'яті. Так і сталося.

 Його не лише читали - у нього вчилися. Учителем Бодлера назвали Верлен, Малларме, Рембо, Пруст, Валері, Елюар, Рільке, Еліот, Брюсов...

 Про нього писали Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник. Українською мовою його твори зазвучали завдяки майстерним перекладам: П. Грабовського, В.Щурата, М.Драй-Хмари, М.Зерова, М.Терещенка, М. Яцківа, І.Світличного, Д.Павличка, І.Драча, М.Москаленка, М.Ільницького, І.Петровцій та ін.

 На вірші Бодлера писали музику: А.-В. Кантодеа, К. Дебюссі , Е. Шабрие , Г. Форе , Венсан буд "Енді , Ернест Шоссон , Альфредо Казелла , А. фон Цемлінського , А. Берг , К. Штокхаузен , Н. Рорем , Л. Андріссен , А. Соге , Кайхосров Сорабджі , С. Танєєв , А. Гречанінов , А. Крупнов , Юрій Алексєєв , Д. Тухманов , Лоран Бутонна , Мілен Фармер , Костянтин Кінчев.

 Доля подарувала Шарлю Бодлеру лише 46 років, але він назавжди увійшов до еліти світової класики.

  •  "Шарль Бодлер належить до тих поетів, які загинули тому, що були чесними і не хотіли схилятися перед ідолами, носячи в своїх серцях високі ідеали" Максим Горький.

  •  "Він жив між злом з любов’ю до добра"  К.Бальмонт.

  • "Поезією Шарль Бодлер доводив, що і у пеклі можна мріяти про вкриті снігом вершини" О. Блок.

  •  "Бог дав мені життя фізичне, Бодлер дав мені життя духовне" поет-перекладач Іван Петровцій.

  •  "Якщо можна назвати людину приємною, то у більшій мірі це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життям і думкою…" Теодор де Банвіль.

  •  "Ви маєте рідкісний дар – змусити мислити; дар лише обраних" Віктор Гюго.



  •  "З Бодлером французька нація, нарешті, вийшла за межі нації. Вона змусила світ читати себе: вона постала, як сучасна; вона запліднила численні уми" Поль Валері.

Шарль Бодлер - АЛЬБАТРОС

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів
Серед нестримних вод розбурханих морів
Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,
Що люблять пролітать слідами кораблів.

На палубу несуть ясних висот владику.
I сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику,
Мов серед буйних вод поламане весло.

Мандрівник зборканий знесилено ступає!
Плавець повітряний незграбний і смішний!
Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,
А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.

Поет подібний теж до владаря блакиті,
Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.

Переклад М. Терещенка

Sharl Bodler (1)
Sharl Bodler (2)

Go to top