Календар подій

Вхід Господній у Єрусалим. Вербна неділя

 verbna nedilyaВхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) відзначається щорічно рівно за тиждень до Великодня. Його виникненню послужили біблійна історія в'їзду Ісуса до Єрусалиму на ослі з Віфагії.Це свято ознаменувало вступ Ісуса на шлях хрещених страждань, який було розпочато після Його входу в Єрусалим. Ця подія описана чотирма євангелістами.

 Ісус увійшов до Єрусалиму згідно з традицією, яка передбачала в'їзд в селище царів на конях. Пророка зустрічали натовпи людей, але вони бачили його не царем, а Спасителем, який переможе гріх і смерть. Люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. У середньоморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а в Ізраїлі символом незалежності та перемог ізраїльського царя. Ослиця (осел) є символом скромності царя і його ненасильницької влади.

 До нині збереглася в Єрусалимі «Пальмова вулиця» названа на честь даної події. В Україні, та в країнах де пальма не типова рослина свято має народну назву — Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй), пов'язану традицією заміни пальмових гілок на гілки верби. На території України саме верба першою розпускається навесні і саме гілки цього дерева прийнято освячувати в цей день. Іудеї теж зустрічали Ісуса з гілками в руках. Інші народи часто використовують під час святкування гілки різних дерев і квітів.Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадцяти.

 У цей день Церква згадує царське прославляння Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.

 За християнськими тлумаченнями, усі віруючі, як і єрусалимський натовп, грішні у тому, що спочатку чулися захоплені вигуки: «Осанна!», а потім їх страшний крик до Понтія Пилата: «Розіпни його!»

 Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.
У Єрусалимі у цей день проходить особлива процесія. Тисячі християн слідують процесії францисканцівприкрашеної пальмовими гілками та проходять від Оливної гори через Левові ворота Єрусалима у Старе місто. Після цього паломники у церкві святої Анни традиційно отримують благословення.

 До церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі — старі й малі, — бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти — одне поперед одного — стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька «котиків» — «щоб горло не боліло». Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ в?рбъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095–1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові ріднечернігівське «вербіє».

 Напередодні, в Лазареву суботу, заведено ламати вербу. Існував такий звичай.Опівночі молодь обходила будинки з піснями, підходячи до воріт, кричали: «Відчини, відчини, молода, вербешкою бити, здоров'ям більше колишнього наділити!» Зайшовши у хату сплячих, легенько били гілочками верби і примовляли:«Верба хлист, бий до сліз, не я б'ю, верба б'є», «Верба червона (тільки цей вид святили) б'є марно, а верба біла б'є за справу».

 У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігає від хвороб. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих
настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

 Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. Також з давніх-давен є традиція кидати галузки верби у ванночку, де купають немовлят, особливо тих, що хворіють. Після купання у вербі – діти ставали здоровими.

 А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

 Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Освячені «котики» встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят. Свячені вербові віти зберігали як магічні предмети, здатні відвернути недугу, викликати дощ.

 Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю — верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

 Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли; а б'ючись, примовляли:

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

«Гріх ногами топтати свячену вербу», після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

 Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.

Марія Хоросницька

Вербна неділя
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!

 Свято Входу Господнього в Єрусалим (Вербна неділя) водночас стає передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіпнуть. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі повинно бути особливо суворим.

Go to top