Календар подій

135 років від дня народження Миколи Степановича Гумільова (1886-1921), російського поета, критика

gumilev Микола Степанович Гумільов— російський поет, творець школи акмеїзму, перекладач, літературний критик, мандрівник, офіцер. Чоловік Анни Ахматової, 5 серпня 1918 року розлучився з нею. Батько Лева Гумільова.

 Микола Гумільов народився 15 квітня 1886 року у м.Кронштадті в сім'ї військового лікаря.

 Вірші писав з 12 років, перший друкарський виступ в 16 років — вірш в газеті «Тіфлісський листок», в Тбілісі, де родина оселилася в 1900 році. Восени 1903 р. сім'я повертається в Царське Село, і Гумільов закінчує там гімназію, директором якої був Іннокентій Анненський. Вчився погано, випускні іспити склав в 20 років.

 24 грудня 1903 року Микола Гумільов познайомився з гімназисткою А.Горенко (майбутньою Анною Ахматовою). Тоді 14-річна Аня Горенко була стрункою дівчиною з величезними сірими очима, різко виділяється на тлі блідого обличчя і прямого чорного волосся. Побачивши її точений профіль, гарний 17-річний юнак зрозумів, що відтепер і назавжди ця дівчинка стане його музою, його Прекрасною Дамою, заради якої він буде жити, писати вірші і здійснювати подвиги.

 У 1905 році побачив світ перший збірник поета «Шлях конкістадорів», звернувши на себе увагу В.Я. Брюсова, один з найбільших поетів того часу. Довгий час Гумільов вважав Брюсова своїм учителем, і метр допомагав молодому поетові, ставлячись до нього по-батьківськи.

 У 1906 році отримав атестат про закінчення Миколаївської царкосельской гімназії.

 У 1907 році Гумільов їде в Париж для продовження освіти в Сорбонні, де слухає лекції з французької літератури. Він з інтересом стежить за мистецьким життям Франції, видає журнал «Сіріус». У Парижі в 1908 році виходить друга збірка Гумільова «Романтичні квіти», присвячена А.Горенко. При перевиданні присвячення було зняте. Саме ця збірка дала йому певне літературне ім'я. З цієї книги починається період зрілої творчості Н. Гумільова.

 З вересня 1909 р. Гумільов став слухачем історико-філологічного факультету Петербурзького університету. В кінці 1909 року Гумільов їде до Абіссінії. Після повернення у 1910 році вийшла збірка «Перли» з присвятою «вчителю» — В. Я. Брюсову. До збірки входить балада «Капітани», одна з найвідоміших серед творів Миколи Гумільова. Збірки віршів «Перли» – це гімн людям, що кидають виклик долі й стихіям. Книга отримала хвалебні відгуки В. Брюсова, В. Іванова, І. Анненського та інших критиків.

 Він написав цілу серію статей про ведучих поетів початку ХХ століття: про В. Брюсова, Ф. Соголуба, К. Бальмонта, Андрія Білого, С.Городецького, І. Буніна, Вяч. Іванова, М. Цветаеву, О. Мандельштама й інших своїх сучасників.

 25 квітня 1910 року у селі Микільська слобідка (зараз - лівий берег Києва) в Миколаївській церкві Гумільов обвінчався Анною Ахматовою. Їх шлюб проіснував до 5 серпня 1918 року.

 У 1911 році при найактивнішій участі М. Гумільова був заснований «Цех поетів», в який, крім Гумільова, входили Анна Ахматова, Осип Мандельштам, Володимир Нарбут, Сергій Городецький, Кузьміна-Караваєва, Зенкевич та ін.

 Весною 1913 р. як начальник експедиції від Академії Наук Гумільов виїжджає на півроку до Африки (для поповнення колекції етнографічного музею), веде шляховий щоденник. Микола Гумільов - не тільки поет, але й один з найбільших дослідників Африки. Він здійснив кілька експедицій по північно - східній Африці і привіз до Музею антропології та етнографії імені Петра Великого багатющу колекцію.

 На початку Першої світової війни Н.Гумільов, людина дії, вступає добровольцем в уланський полк. У 1915 році воює на Західній Україні (Волинь). Тут він пройшов найтяжчі воєнні випробовування, отримав Георгіївський хрест, яким дуже пишався. Згодом за хоробрість Гумільов отримує ще один Георгіївський хрест. У «Біржових відомостях» в 1915р. публікуються його «Записки квалериста».

 В 1916 р. вийшла збірка віршів «Сагайдак», до якої увійшли вірші на військову тему.

 Патріотичний порив і захопленість небезпекою скоро проходять, і він пише в приватному листі: «Мистецтво для мене дорожче за і війну, і Африку». Гумільов переходить в гусарський полк і добивається відправки в російський експедиційний корпус на Салонікський фронт, але по дорозі затримується в Парижі і Лондоні до весни 1918 р. До цього періоду відноситься цикл його любовних віршів у збірнику «До Синьої зорі», вершини любовної лірики поета.

 У 1918 р. після повернення до Росії Гумільов інтенсивно працює як перекладач, готуючи для видавництва «Всесвітня література» епос про Гільгамеша, вірші французьких і англійських поетів. Пише декілька п'єс, видає книги віршів «Вогнище» (1918 р.), «Фарфоровий павільйон» (1918 р.). У 1921 р. виходить остання книга Гумільова, на думку багатьох дослідників, — краща зі всіх, ним створених, — «Вогненний стовп».

 Він ніколи не приховував своїх монархічних переконань і негативних почуттів до режиму більшовиків. Намагався не говорити про політику, але якщо був змушений, то завжди висловлювався про те, що відбувається з гидливістю і неприйняттям. Можливо, саме за це він і поплатився.

 3 серпня 1921 р. Микола Гумільов був заарештований за підозрою в участі у змові «Петроградської бойової організації В. Н. Таганцева». Розстріляний 26 серпня того ж року під Петроградом. Був похований у братській могилі в числі інших страчених.

«Таганцевська справа» викликала широкий негативний резонанс. Світова громадськість не могла погодитися з таким вироком. Олексій Толстой написав пізніше: «Я не знаю подробиць його вбивства, але, знаючи Гумільова, - знаю, що стоячи біля стіни він не подарував катам навіть погляду сум'яття і страху. Мрійник, романтик, патріот, суворий вчитель, поет. Хмура тінь його відлетіла від ... палко улюбленої їм Батьківщини ... Світло твоєї душі. Слава -- твоєму імені ».

 Ім'я його було одним з найодіозніших в історії офіційної російської літератури впродовж всього радянського періоду. Лише при Горбачові відбувся перегляд «справи Гумільова» і з нього було повністю знято звинувачення у контрреволюційній змові, що воскресило його поезію для широкого читача.

 На його честь названо астероїд 4556 Гумільов.  

Gumilyov (1)
Gumilyov (2)
0002
0003

Go to top