Календар подій

Всесвітній день свободи преси

day press

Людина створена від Бога істотою розумною і мовцем.

Діяльність розумної думки, духовна свобода

 є покликання людини. Свобода духу над все та

 гідніше за все виражається у свободі слова.

Тому свобода слова - ось невід'ємне право людини.

Костянтин Аксаков

 

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня  відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/DEС/48/432 (рішення 48/432 від 20 грудня 1991 року «Сприяння забезпеченню свободи преси у світі»).

 Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.

 Всесвітній день свободи преси покликаний нагадати державам, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск з боку влади просто неприпустимий. Цензура, створення перешкод для обміну інформацією, залякування та пряме втручання в діяльність ЗМІ є загрозою демократії, розвитку та загальній безпеці.

 Головним заходом святкувань є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув 1986 року. Засновано премію 1997 року, вона вручається окремим особам, організаціям або установам. Саме цього дня здійснюється оцінка свободи преси в усьому світі та проходять акції з захисту засобів масової інформації від зазіхань на їх незалежність.

 Також у цей день згадують журналістів, які загинули при виконанні професійних обов'язків. Адже ні для кого не секрет, що професія журналіста стає все більш небезпечною. У пам'ять про журналістів, які віддали своє життя в ім'я свободи слова, редакціями різних ЗМІ часто засновуються премії. 2001 року з ініціативи італійського журналіста та письменника Фуріо Коломбо була заснована міжнародна премія військових кореспондентів імені Антоніо Руссо — журналіста, убитого в Грузії наприкінці 2000 року. Починаючи з 2002 року аспірантура факультету журналістики Колумбійського університету присуджує премію імені Курта Шорка в галузі міжнародної журналістики за незалежні та професійні репортажі, що проливають світло на суперечливі події та питання. В Росії започаткована премія імені Влада Листьєва, її першим лауреатом став незалежний журналіст Олександр Парфьонов. Премія парламентської асамблеї ОБСЄ за журналістську діяльність і демократію була започаткована в 1996 році з ініціативи Фраймута Дуве, в минулому члена Бундестагу, який нині є представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. Раніше її лауреатами були Адам Міхник (1996 р.), організація «Репортери без кордонів» (1997 р.), Тімоті Гартон Еш (1998 р.), Крістіна Аманпур (1999 р.) і Андрій Бабицький (2000 р.). В 2001 році ця премія була вручена посмертно Георгію Гонгадзе.  

 Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу.

 Свобода преси вважається однією з основних конституційних свобод.

 Ще у Конституції України гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.), яка була однією з перших у Європі, свобода розглядається як найвища цінність. Акцент у цьому документі зроблено саме на захисті прав та вольностей народу (війська Запорізького), демократичних традицій українського козацтва, хоча окремо про свободу слова чи друку тут ще не йдеться.

 М.Драгоманов розглядав свободу слова як одну з обов'язкових конституційних норм, причому зробив вагомий особистий внесок у реалізацію цього принципу. Драгоманов розробив у 80-х роках ХІХ сторіччя федеральну конституцію, у проекті якої наголос робиться саме на свободу слова, інші демократичні свободи та їх гарантії.

 У Конституціях європейських країн свобода слова і преси знайшла своє відображення під впливом Великої Французької революції, яка створила абсолютно нову духовну атмосферу у світі. Стаття ХІ Декларації прав і громадянина, прийнятої за часів Французької революції, проголошувала, що вільний обмін думками є одним із найцінніших прав людини, і будь-який громадянин може вільно говорити, писати, друкувати, окрім випадків зловживання цією свободою, передбачених законом. Нині Французька Конституційна Рада (Conceilconstitutionel) визнає свободу преси однією з основних гарантій усіх прав та свобод, розглядаючи цю свободу як право не лише тих, хто пише, редагує та видає, але й тих, хто читає.

 Конституція України визначає політико-правовий зміст свободи слова. У Статті 34 Основного Закону записано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

 Свобода преси — це право громадян та їх організацій вільно викладати свої погляди через газети, журнали та інші засоби інформації, це життєво необхідна умова для найповнішого виявлення політичного змісту і суспільних функцій друкованого слова. Кожного року під егідою ЮНЕСКО проходить міжнародна конференція присвячена Всесвітньому дню свободи преси.

До Всесвітнього дня свободи преси міжнародна організація «Репортери без кордонів» публікує щорічну доповідь — Індекс свободи преси (доповідь аналізує стан свободи преси та Інтернету у 180 країнах світу). Відповідно до цього звіту, Україна посідала 96 місце у 2020 р. (це відразу на шість позицій вище, ніж 2019-го, коли Україна була 102-ю).

Просування цьогорічної концепції Всесвітнього дня свободи преси (WPFD 2021) – «інформація як суспільне благо» -підкреслює важливі відмінності між інформацією та іншими видами комунікаційного контенту, наприклад, дезінформацією, риторикою ненависті, розважальним контентом і даними.

WPFD 2021 акцентує на трьох найважливіших завданнях для такої екосистеми:

  • забезпечення економічної життєздатності інформаційно-аналітичних ЗМІ;
  • належне функціонування механізму дотримання прозорості у діяльності інтернет-компаній;
  • посилення потенціалу медійної та інформаційної грамотності, що дасть змогу визнати та оцінити журналістику, а також захистити її, та особливо вимагати захисту для просування концепції «інформація як суспільне благо».

 Всесвітній день свободи преси - є чудовою нагодою активним громадянам суспільства надати реальну підтримку засобам масової інформації, зробивши свій внесок справу розвитку демократії. Таким чином можна подякувати за мужність і рішучість журналістам, які ведуть запеклу боротьбу проти ризику й відвертого насильства, прагнучи реалізувати своє право на пошук і обнародування правдивої інформації. Необхідно віддати належне тій вирішальній ролі, що відіграють засоби масової інформації у справі розвитку демократії й ефективного державного управління. Точне, коректне та професійне інформування про те, що трапилося, найчастіше є для суспільства єдиним шляхом боротьби з корупцією, зловживанням владою, антисемітизмом, міжнародними конфліктами й іншими численними негативними явищами світового масштабу.

Іван Кірімов

Журналістам…

Падає дощ на траву і асфальт,

знову у лузі ромашки дзвенять,

а по річищу стиснутих шпальт

чорні рядки, наче вирок біжать.

Чорні рядки у безглузді думок

крок утопили в ранковій росі,

вирви на долі, в душі – холодок,

трави лягають на плечі косі.

Не зачерпнути у жменю води

Поки Ериді відкриті шляхи?

Як захистити життя від біди?

Як відвернутись від люті стріли?

Совість під лавою, в хаті – жалі,

Правда як серце на житній стерні.

Боже, як високо ті журавлі…

Кулі ж крізь груди по білій стіні.

Віра ж, як ряст по зеленій землі.

Віру не вбити, не знищити. Ні!

А на кухоннім маленькім столі

ручка та аркуші – доля статті…

Go to top