Календар подій

60 років тому (1961) встановлено Республіканську премію ім. Т. Г. Шевченка, нині – Національну премію України імені Тараса Шевченка

nac premiya

«Шевченківська премія – це знаменна і поважна іпостась
невсипущого кожноденного діяння у сфері високої духовності,
утривалення неперебутних цінностей української нації»

Роман Лубківський

 

 

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, найпрестижніша в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури. Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу.Відзначені нагородою твори утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

З історії Національної премії України імені Тараса Шевченка

 1961 рік був роком безпрецедентного за масштабами вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Століття від дня його смерті стало приводом для проведення шанобливих урочистих заходів не лише в Україні, а й у всьому СРСР. І хоч КПРС використовувала народну любов до великого поета з метою пропаганди «успіхів ленінської національної політики», але вона була змушена рахуватися з національними почуттями українців. У цій атмосфері помітного патріотичного піднесення 20 травня 1961 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Т.Т.Шевченка». Тоді ж були затверджено Положення про премії та зразки почесних знаків і дипломи лауреатів, створено Урядовий комітет на чолі з O.Корнійчуком, до якого ввійшли поряд з партійно-державними керівниками й визначні діячі української культури.

 Присуджуватися премії мали за високохудожні твори літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, які визнані та високо оцінені громадськістю. Щоразу присудженню їх передувало широке обговорення і популяризація мистецьких творів у пресі, по радіо, телебаченню, на художніх виставках тощо. 9 березня 1962 року першими лауреатами Шевченківської премії стали Олесь Гончар, Павло Тичина і Платон Майборода.

 23 квітня 1969 року Республіканські премії імені Т.Т.Шевченка та Республіканські державні премії з архітектури перетворено на Державні премії УРСР імені Т.Т.Шевченка в галузі літератури, мистецтва і архітектури. З 1977 року додано ще три премії - в галузях журналістики і публіцистики, теорії та історії літератури, театрального мистецтва. Урядовий комітет став іменуватися Комітетом по Державних преміях УРСР імені Т.Г.Шевченка в галузях літератури, журналістики, мистецтва і архітектури при Раді Міністрів УРСР. У 1982 році встановлено додатково ще одну премію за кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва. Відповідно до урядової постанови від 12 квітня 1988 року «Про заснування Державної премії УРСР по архітектурі», в Положення про Державні премії УРСР імені Т.Г.Шевченка було внесено зміни – вилучено премії в галузі архітектури.

 У 1997-1999 роках було запроваджено й Малу Державну премію України імені Тараса Шевченка, яку присуджували за кращий творчий дебют молодим митцям віком до 35 років.

 Новий етап в історії Шевченківської премії розпочався із здобуттям Україною державної незалежності. Процедура присудження премії постійно вдосконалювалася.

 З метою піднесення ролі й престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва 27 вересня 1999 року Указом Президента України № 1228/99 її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка.

 Національна премія України імені Тараса Шевченка - найвища творча відзнака в незалежній Україні. Шевченківська премія увінчує найвидатніші твори літератури та мистецтва. Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні і в усьому світі.

 Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка щороку, в результаті конкурсного відбору, всебічного обговорення і таємного голосування, визначає твори, гідні високої премії. Президент України своїм Указом присуджує Національні премії тим, хто здолав усі сходинки до творчої вершини.

Упродовж 1962—2018 років Шевченківською премією відзначено 648 осіб і 8 колективів. Серед відзначених: 196 письменників, літературознавців, мистецтвознавців, журналістів і публіцистів; 119 діячів образотворчого мистецтва й майстрів народного мистецтва; 136 діячів театру й кіно; 114 музикантів; 82 архітектори, інженери комплексних ландшафтів, поліграфісти й музейні працівники, а також державний і партійний діяч. Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка, починаючи з 2002 року, започаткував серію видань «Бібліотека Шевченківського комітету». У цій серії здійснювалися репрезентативні перевидання творів Шевченківських лавреатів різних років у рамках бюджетної програми «Українська книга».

За цей час у серії видань «БШК» було випущено понад 110 різних книг із прозовими, поетичними, драматургічними, літературно-критичними, публіцистичними, музичними й мистецькими творами таких талановитих майстрів слова як Михайло Стельмах, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Олесь Гончар, Андрій Малишко, Петро Панч, Василь Симоненко, Василь Стус, Платон Воронько, Василь Земляк, Борис Антоненко-Давидович, Микола Вінграновський; митців: Сергій Якутович, Микола Строженко, Андрій Чебикін, Богдан Ступка; композиторів: Платон Майборода, Євген Станкович, Мирослав Скорик, Леся Дичко й інших.

В 2021 році Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав цьогорічних переможців. Ними стали :

  • у номінації «Література»: Оксана Луцишина, письменниця  - роман «Іван і Феба»;
  • у номінації «Публіцистика, журналістика»: Станіслав Асєєв, журналіст - книга есеїв «В ізоляції»;
  • у номінації «Музичне мистецтво»: Олександра Андрусик (директор), Євген Шимальський (співзасновник), Катерина Сула (виконавча продюсека) «Агенції «УХО» - серія концертів вокальної музики «Архітектура голосу»;
  • у номінації «Театральне мистецтво»: Сергій Маслобойщиков (режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах), Олександр Бегма (композитор) - вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки Національного академічного драматичного театру ім.І.Франка;
  • у номінації «Кіномистецтво»: Валентин Васянович (режисер), Владлен Одуденко (художник-постановник) – ігровий фільм «Атлантида»;
  • у номінації «Візуальні мистецтва»: Борис Михайлов, художник – мистецький проект «Випробування смертю».

Go to top