Календар подій

130 років від дня народження Пера Фабіана Лаґерквіста (1891–1974), шведського письменника, драматурга, поета

lagerkvictПер Фабіан Лаґерквіст — шведський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1951 р.

Народився Пер 23 травня 1891 року у місті Векше в провінції Смоланд. У сім'ї начальника місцевої залізничної станції він був молодшим із семи дітей. Лаґерквіст був багатостороннім і розвиненим юнаком. Дебютом літературної діяльності письменника стала розповь «Материнська любов», надрукована у місцевій газеті «Смоландс-Постен» 19 листопада 1906 року. Молодому письменнику  тоді було лише п'ятнадцять років.

Вивчав історію мистецтв в університеті Упсали (1911-1912 рр.).

Співпрацюючи із соціалістичними журналами та газетами, Лаґерквіст випускає бойовий вірш «Ми, сильні», який вийшов на сторінках молодіжного соціал-демократичного часопису «Фрам» у 1910 році. Вірші і новели цього періоду оспівують героїзм і світле майбутнє.

У 1912 році свою першу славу Пер отримує, опублікувавши повість «Люди».Це була перша книга Лаґерквіста, що оповідає про демонічного героя, одержимого злом. У подальшій творчості письменник ніколи не повертався до своїх ранніх творів, таких, як «Дві казки про життя» (1913 р.), книга віршів і ліричної прози «Мотиви» (1914 р.) і збірка новел «Залізо і люди» (1915 р.).

Під час подорожі до Парижа, яку   здійснив навесні 1913 року, він знайомиться з групою художників із Скандинавії і звертає увагу на сучасний французький живопис. Восени того ж року виходить естетичний маніфест «Мистецтво словесне і мистецтво образотворче», який оповідає про шляхи розвитку літератури і живопису. У ньому Лаґерквіст виступає проти розважальної літератури, протиставляючи їй сучасне мистецтво, яке побудоване на простих і стійких елементах.

За часів Першої світової війни письменник перебував у Данії. Лаґерквіст плідно працював і написав безліч театральних творів. Протягом 20-х років подорожує країнами Європи, вивчає нові погляди, що відображаються в його творчості. У 1925 р. вийшла найбільш особистісна книга Лаґерквіста - автобіографічна повість «Гість дійсності». Наступна книга - «Завоювання життя» (1927 р.) - ніби продовження попередньої, але з міцною філософською основою, оцінкою героєм своєї творчості і роботи колег.

Коли фашизм почав набирати свій вплив (30-ті роки), поет перевертає манеру письма в гуманістичне русло і підкреслює важливість боротьби добра і зла. Цей стиль можна відчути в повістях «Кат» (1933 р.) і «Карлик» (1944 р.). У 1940 р. вийшла його збірка віршів «Поезія і бій», в тому ж році П. Лаґерквіста було обрано членом Шведської академії.

Після війни Пером був створений новий цикл романів, які мали вигляд міфів і притч. Роман «Варавва» (1950 р.) став вершиною його творчості.

У 1951 році Пер Лаґерквіст отримав Нобелівську премію в галузі літератури  «За художню силу і абсолютну незалежність суджень письменника, який шукав відповіді на вічні питання, що стоять перед людством». Письменник не виступив з промовою, замість того прочитав уривок з твору «Міф людства».  І після отримання Нобелівської премії П. Лаґерквіст напружено працював - видав книгу віршів і п'ять романів: «Сибілла» (1956 р.), «Смерть Агасфера» (1960 р.), «Паломник в море» (1962 р.), «Священна земля» (1964 р.), «Маріамна» (1967 р.).

Його книги були перекладені кількома мовами світу (понад 30) і отримали інтерес і популярність серед читачів.

Помер письменник 11 липня 1974 року в Стокгольмській лікарні від паралічу. Йому було 83 роки.

В Україні окремі вірші Лаґерквіста переклала Г. Кирпа. Твори Лаґерквіста («Кат», «Карлик», «Варавва», «Паломник» , «Маріамна») у перекладі О. Сенюк увійшли у книгу «Маріамна» (1988 р.).

1 (1)
1 (2)

Go to top