Календар подій

115 років від дня народження Сергія Аполлінарійовича Герасимова (1906 – 1985), кінорежисера, актора, сценариста, теоретика кіно

gerasimovСергій Аполлінарійович Герасимов — радянський кінорежисер, сценарист, актор і педагог, лауреат Ленінської (1984 р.), трьох Сталінських премій (1941 р., 1949 р., 1951 р.) і Державної премії СРСР (1971 р.). Герой Соціалістичної Праці (1974 р.). Народний артист СРСР (1948 р.).

 Сергій Герасимов народився 3 червня 1906 року. Батько Герасимова за походження був дворянин, відправлений на каторгу за організацію на Путиліському заводі соціал-демократичних гуртків для робітників заводу. Мати  була також відправлена до Сибіру за політичну діяльність. Сергій Герасимов виділявся серед своїх однолітків особливою вразливістю і гострим сприйняттям мистецтва. В 8 років в Катеринбурзі він попав на оперу «Євгеній Онєгін» і був емоційно вражений оперою, буквально з перших акордів. В 17 років він приїхав до Петербургу і вступив до художнього училища, де за власним зізнанням успіхів не досягав. Паралельно навчанню він вечорами виходив на сцену Експериментального театру. За порадою свого товариша він прийшов на ФЕКС (Фабрику ексцентричного актора), яка з театральної перетворювалась в кінематографічну. Тут в 1925 році він почав зніматися в епізодичних ролях у режисера Григорія Козинцева. Згодом в 1928 році він закінчив акторське відділення Ленінградського інституту сценічного мистецтва.

 Режисерським дебютом Герасимова був фільм «Двадцять два нещастя» (1930 р.). Потім він поставив фільми «Серце Соломона» (1932 р.) та «Чи люблю тебе?» (1934 р.). Це було ще німе кіно. Далі своєрідність режисерського таланту Сергія Герасимова проявилась в його першому звуковому фільмі «Семеро сміливих» (1936 р.). Він працював над цим фільмом з вихованим в його майстерні колективом молодих акторів (Тамара Макарова, Петро Алейников та іншими).

 Вже в цьому фільмі Майстер проявив себе режисером-педагогом, що втілює свої задуми через поглиблену роботу з акторами. Надалі, не залишаючи акторської роботи, Герасимов більше займався режисурою, у багатьох своїх фільмах виступаючи і як сценарист. Важливе місце в творчій біографії Герасимова займала педагогічна робота, він керував акторською майстернею на кіностудії «Ленфільм».

 Значною роботою Сергія Герасимова у передвоєнному кіно був фільм «Учитель» (1939 р.; Сталінська премія 1941 р.).

 Сергій Аполлінарійович працював і як драматург - він автор п'єс «Учитель» (1939 р.) і «Наші дні» (1940 р.), і епізодично як театральний режисер.

 Надаючи великого значення спадщині російської і світової культури Герасимов поставив за своїм сценарієм фільм «Маскарад» (1941 р.), що стоїть трохи осторонь в його творчості. У роки Другої Світової війни Сергій Герасимов поставив фільми «Непереможні» (1943 р.) і «Велика земля» (1944 р.), що розповідають про героїчну боротьбу радянських людей на фронті і в тилу.

 У 1944—1946 роках Герасимов очолював Центральну студію документальних фільмів, де створив фільми: «Звільнений Китай», «Новий Пекін» та інші.

 У 1944 році Сергій Герасимов повертається до педагогічної роботи, він керує об'єднаною режисерською та акторською майстернями у ВДІКу. Зі своїми студентами він поставив фільм «Молода гвардія» (1949 р.). Яскраві образи молодогвардійців, патріотична атмосфера боротьби проти фашизму зробили фільм одним з видатних творів кіномистецтва того часу.

 Наприкінці 1950-х років Герасимов, як режисер і сценарист, створив один із самих значних творів радянського кіно того періоду - фільм «Тихий Дон», за мотивами однойменного роману М. Шолохова.

 Творчу діяльність режисера, актора і сценариста Герасимов продовжує поєднувати з великою педагогічною роботою у ВДІКу. Він керує кафедрою режисерської й акторської майстерності. Серед його учнів режисери та актори: С. Бондарчук, Л. Куліджанов, Т. Ліознова, І. Макарова, Н. Мордюкова, Н. Рибніков, 3. Кирієнко, Ж. Болотова та багато інших. Був також художнім керівником творчого об'єднання московської Кіностудії ім. Горького.

 У 1960-х роках Герасимов перейшов до фільмів на сучасну тему, свідомо вводячи в сюжети своїх картин («Люди і звірі», «Журналіст», «Біля озера», «Любити людину») соціально-публіцистичні інтонації. Ці фільми були зняті за власним оригінальним сценаріями. Майстер намагається створити образ часу, образ сучасного йому життя в головних його проявах.

 У наступні роки режисер більше звертався до постановки історичних фільмів — зняв серіал «Червоне і чорне» (1976 р.) за романом Стендаля, дилогію «Юність Петра» і «На початку славних справ»(1981 р.) по роману О.Толстого.

 Своєрідним підсумком творчості Майстра став фільм «Лев Толстой» (1984 р.) про останні дні великого письменника. Сергій Аполлінарійович зняв більше 30 фільмів, але тільки в кінці життя  здійснив заповітне бажання – створити фільм про Л.М.Толстого і самому виконати головну роль.Герасимов створив монофільм, монотрагедію. Йому вдалося передати масштабність фігури Толстого, складність і протиріччя характеру класика, його талант та глибокий розум.

 Помер Сергій Аполлінарійович Герасимов через рік після виходу на екрани «Льва Толстого» 26 листопада 1985 року після операції на серці.

 Герасимов — автор або співавтор сценаріїв всіх своїх фільмів, багато з них стали призерами престижних міжнародних кінофестивалів. Як режисер реалістичного стилю, він продовжував традиції російської класичної літератури, звертаючи увагу на фактурність і психологізм акторських робіт, виступав як теоретик кіномистецтва.

 У 1986 році Всеросійському державному інституту кінематографії було присвоєно ім'я Сергія Аполлінарійовича Герасимова, який виховав в стінах інституту плеяду чудових майстрів кіно.  

Gerasimov (1)
Gerasimov (3)

Go to top