Календар подій

180 років від дня народження Елізи Ожешко (1841–1910), польської письменниці

ozeshkoЕліза Ожешко народилася 6 червня 1841 року  в с. Мілковщизна поблизу міста Гродно(нині Білорусь). Походила вона із заможної шляхетської родини.Її батько, Бенедикт Павловський, був людиною передових поглядів, брав активну участь у національно-визвольному русі. Він помер, коли Елізі виповнилося три роки, і далі її долею опікувалися мама і вітчим.

 У 1857 р. Еліза закінчила пансіон урсулінок (монастирський орден) у Варшаві, а наступного року вона вийшла заміж за місцевого поміщика Петра Ожешко і перебралася у його маєток — с. Людвинів Гродненської губернії. Після поразки повстання 1863 р. багато друзів і знайомих Ожешко були ув'язнені, а Петро Ожешко та його брат заслані у Сибір. Маєток було конфісковано. Еліза переїхала до батька у Мілковщизну і, незважаючи на важкий душевний стан, зайнялася там самоосвітою, почала писати. У 1869 p., після продажу їхнього маєтку, вона переїхала у Гродно, де прожила до кінця життя і де активно зайнялася суспільно-громадською та літературно-художньою роботою. 

 Першим опублікованим твором Ожешко стало оповідання «Малюнок з голодних літ» (1866 р.).

 Із 2-ї пол. 60-х pp. Ожешко звернулася до жанру роману. У її романах 60—80-х pp. можна виділити кілька головних проблем, які вона розробляє і до яких неодноразово повертається. Насамперед, це доля жінки в буржуазно-шляхетському середовищі. Ця тема порушується у цілій низці її романів: «Пан Граба», «Пізнє кохання», «Щоденник Вацлави» , «Марта» та інших. Друга тема — це життя «низів» суспільства — тобто білоруського і польського селянства, якому присвячений «селянський» цикл романів та повістей Ожешко — «Низини», «Дзюрдзі», «Хам», «Над Німаном». Ще одна важлива для творчості письменниці тема — це єврейське питання, яке вона ставить в романах «Елі Маковер», «Меїр Езофович», «Сильний Самсон». Крім того, у багатьох творах Ожешко звертається до проблем польської інтелігенції, її національного буття, аналізує розклад і занепад аристократії та шляхти в нових суспільних умовах. 

 До соціального роману Ожешко приходить не відразу. Основу фабули перших творів складає історія кохання, за якою соціальний фон майже непомітний, а центральним образом виступає людина праці — інженер, директор фабрики, лікар, учений-хімік і т. д. Проте вже з кінця 60-х pp. письменниця починає еволюціонувати від побутового роману до роману соціального. Своєрідним проміжним етапом цієї еволюції став у її творчості роман «У клітці» (1870 р.). 

 Поворотним етапом у зверненні до соціальної проблематики став роман Ожешко «Пан Граба» (1870 р.). Вона й сама пізніше означувала «Пана Грабу» як «перший роман із широким соціальним задумом», як широку картину звичаїв провінційної шляхти. Орієнтація на соціальну проблематику характеризує і наступний роман Ожешко «Щоденник Вацлави» (1871). Це великий тритомний твір, в основі якого історія молодої дівчини, пізнання нею життя і пошуки свого місця у суспільстві. 

 Найзначнішим досягненням Елізи Ожешко у жанрі соціального роману 70-х pp. стали її романи «Марта» (1875 р.), «Елі Маковер» (1874 р.), «Родина Брох-вичів» (1876 р.), «Пани Помпалінські» (1876 р.), «Меїр Езофович» (1878 р.). 

 80-ті pp. XIX ст. умовно виділяють як другий етап творчості Ожешко. Він насамперед характеризується подальшою розробкою жанру соціального роману. На початку 80-х pp. вийшов друком цикл романів під загальною назвою «Примари», куди увійшли «Примари» (1880 р.), «Сільвек із кладовища» (1880 р.), «Зигмунт Лавич та його товариші» (1882 р.), «Мильні банки» (1882 р.), «Первісні» (1884 р.). У цих творах письменниця намагалася відгукнутися на нові віяння, пов'язані з першими проявами робітничого руху і поширенням соціалістичних ідей. 

 Упродовж 1883—1888 pp. Ожешко створила «селянський» цикл творів, який вважається вершиною її творчості. До цього циклу входять повісті «Низини» (1885 р.), «Дзюрдзі» (1885), «Хам» (1888 р.). Найвизначнішим твором циклу є роман «Над Німаном» (1887—1888 рр.). Реагуючи на нові суспільні настрої та тенденції, письменниця у романі «Над Німаном» стає на бік тієї ідеології, яка намагалася утвердити в суспільній свідомості національно-патріотичні переконання та ідеї визвольної боротьби.

 1890—900-ті pp. складають третій і останній етап творчості Елізи Ожешко. Цей період загалом характеризується ослабленням соціальної проблематики і досить відчутним зниженням художнього рівня її творів. У тогочасних збірках оповідань («Humки», 1890 р.; «Меланхоліки», 1896 р.; «Іскри», 1898 р.; «Момент», 1901 р.) вона ідеалізує дрібну шляхту, а також закликає до єднання польське суспільство. Життя шляхти складає основний предмет зображення і романів Ожешко цього періоду. В останніх творах Ожешко посилюється національно-патріотична проблематика: повість «І пісня нехай заплаче» (1905 р.) та збірка оповідань «Слава переможеним» (1910 р.).

 З 1869 р. Ожешко оселилася у Гродно, де активно займалася літературою та громадською роботою. У 1873 р. організувала у Вільно видавництво польських книжок. Упродовж 90-900-х pp. Ожешко майже безвиїзно жила у Гродно, звідки лише кілька разів виїжджала за кордон для лікування. У Гродно вона й померла.

 Еліза Ожешко після Адама Міцкевича була другим письменником, котрі принесли польській літературі світову славу. Творча спадщина письменниці величезна і становить 60 художніх творів, у тому числі 30 великих романів, не беручи до уваги значного масиву публіцистичних і літературно-критичних статей. Вражає різноманітність тематики й проблематики творів Ожешко, які охопили всі сфери життя польського суспільства другої половини XIX ст., наполегливий пошук найбільш виразних художніх засобів.

 Еліза Ожешко була переконаною інтернаціоналісткою. Вона активно вивчала українську літературу, захоплюючись творами Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Франка. Авторові «Захара Беркута» вона писала 8 квітня 1886 р.: «Чим більше читаю, тим міцніше чую дивну насолоду й поезію цієї літератури. Чиста вона, мов кришталь, тепла, мов літній вечір, несподівано оригінальна, до жодної іншої відомої мені не подібна».

 Твори Елізи Ожешко перекладені багатьма європейськими мовами.

Eliza Ozheshko (1)
Eliza Ozheshko (2)
0001

Go to top