Календар подій

70 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951), українського письменника, журналіста, політичного діяча

vasyl shklyar

«…я пишу читабельні речі. Я хочу,

 щоб читали українську книжку.»

Василь Шкляр

 

Василь Миколайович Шкляр — український письменник, політично-громадський діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.

 Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівці Лисянського району на Черкащині. 1963 року родина переїхала до міста Звенигородка, де в 1968 році  закінчив середню школу зі срібною медаллю. Навчався на філологічному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1968-1973 рр.). Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.

 Після навчання рік працював науковим співробітником Центрального державного історичного архіву. З 1974 року перейшов на журналістську роботу – спершу кореспондентом газети «Друг читача», згодом редактором відділу журналу «Ранок», завідувачем відділу прози журналу «Дніпро». 1986 року перейшов на самостійну творчу роботу. 1988–1998 рр. — займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід потім відтворив у романі «Елементал» (2001 р.). 1991-1998 рр. – прес-секретар української Республіканської партії. У 1998 р. балотується до українського парламенту. З 2003-го р. – головний редактор видавництва «Дніпро». Працював заступником голови Національної спілки письменників України.

Василь Шкляр є членом Спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Популярність як до письменника прийшла з виходом роману «Ключ» (1999 р.). За роман «Ключ» письменник отримав відразу чотири літературних премії: гран-прі конкурс «Золотий Бабай», премії журналів «Сучасність» і «Олігарх», премію міжнародного конвенту фантастів «Спіраль століть». Роман неодноразово був виданий в Україні та за кордоном (перекладений зокрема  шведською,  російською, вірменською). Постійно перевидаються романи «Елементал», «Кров кажана».

Найбільшу популярність письменникові приніс роман «Залишенець» або ж «Чорний Ворон». На збирання матеріалу і написання роману пішло 13 років». Роман вийшов одночасно у 2009 році у двох видавництвах під різними назвами. Під назвою «Чорний ворон» роман вийшов наприкінці  2009 року у київському видавництві «Ярославав Вал» й практично одночасно під назвою «Залишенець» — у харківському видавництві «КСД». Подальші перевидання книги у видавництві КСД були під об'єднаною назвою «Залишенець. Чорний ворон». Роман «Залишенець. Чорний ворон», крім номінації на найпрестижнішу в Україні Шевченківську премію, здобув перемогу в конкурсі «Книга року 2009», Всеукраїнському рейтингу Костянтина Родика та премію «Айстра». На конкурсі «Ярославів вал» роману було віддано першість у номінації «Кращий історичний роман.Тираж «Чорного Ворона» уже сягнув за 150 тисяч. Книга викликала неабиякий резонанс у суспільстві.  Сьогодні літературні оглядачі називають Василя Шкляра «батьком українського бестселера».

2011 року Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка присудив Василеві Шкляру цю найвищу літературну нагороду за роман «Чорний Ворон.Залишенець», однак письменник відмовився отримувати премію на знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти Д. Табачника.17 квітня 2011 р. у Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія. Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України, на заклик Юрія Андруховича.

 Василь Шкляр лауреат багатьох престижних літературних премій, володар гран-прі Всеукраїнських конкурсів за кращий роман «Золотий бабай» та «Коронація слова», лауреат премії «Золоте перо», міжнародної премії «Спіраль століть», австралійської премії «Айстра», премії Ліги українських меценатів «Ярославів Вал» та ін. Улюблена літературна відзнака Шкляра – «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів». Автор багатьох книжок прози, зокрема збірок повістей та оповідань «Перший сніг» (1977 р.), «Живиця» (1982 р.), романів «Праліс» (1986 р.), «Ностальгія» (1989 р.), «Тінь сови» (2000 р.). Новим етапом у творчості В. Шкляра стали романи «Ключ» (1999 р.), «Елементал» (2001 р.), «Кров кажана» (2003 р.), «Залишенець» («Чорний Ворон», 2009 р.), «Маруся» (2014 р.), «Чорне сонце. Дума про братів азовських» (2015 р.). У доробку письменника також є  документальна публіцистика, зокрема книги «Під ключем журавлиним», «Вогонь Чорнобиля», публікації в пресі.

Твори Василя Миколайовича Шкляра  перекладено багатьма мовами, зокрема: англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін. Свого часу активно займався художнім перекладом.

 Наприкінці 2011 року Василь Шкляр створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра «Холодноярська Республіка»», головна мета якої – здійснення благодійної діяльності, спрямованої на розвиток українського кіномистецтва, надання благодійної допомоги на створення, прокат і популяризацію художнього кінофільму та його можливої наступної телеверсії за твором Василя Шкляра «Чорний Ворон» (саме в цей фонд письменник і переказав свою Народну Шевченківську премію,грошовий еквівалент нагороди – 260 000 грн.). До екранізації роману приступив канал 1+1. У грудні 2019 році вийшов фільм «Чорний ворон» за романом Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»

2011 р. — Василь Шкляр входить до складу журі літературного конкурсу «Юне слово».

В планах письменника написати роман про УПА. Робоча назва «Золотий перстень». Письменник розповів: «Це тема тієї війни, яка триває і досі. Роман буде про Українську Повстанську Армію. 1948 рік. Про вірність, про любов і зраду. Про ту зраду, яку можна зрозуміти, але не можна виправдати».

Живе і працює в Києві.

Shklyar (1)
Shklyar (2)
0001
0002
0003

Go to top