Календар подій

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

den ckorbotu i vshanuvannya jert viynu"Не стирається пам`ять,

до тих днів повертаємось знову,

Коли в день лихоліть

прогриміло це слово – «війна»!

Це крізь роки із нами,

бо забути не маємо права,

Бо чимало життів

в нас назавжди забрала війна"

С.Кравченко

 

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.  Пам'ятну дату було встановлено згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000. Цей день нагадує нам про всіх загиблих в боях, закатованих у фашистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь  в найжорстокішій та найкривавішій війні в історії людства.

 22 червня 1941 р. війська гітлерівської Німеччини віроломно вторглися на територію Радянського Союзу, порушивши Договір про ненапад. Почалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни. Воєнні дії на Україні точилися 40 місяців. Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. На окупованих українських територіях фашисти встановили «новий порядок». Згідно з планом «Ост», Україна розглядалась як «лебенсраум» — життєвий простір для німецького народу. Наша країна призначалася для постачання продуктів та сировини «новій Європі». Народи, які населяли окуповану Україну, підлягали знищенню або виселенню, а та частина, корінного населення, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. Після закінчення війни на захоплені землі передбачалося переселити 8-9 млн німецьких колоністів.

 Україна зазнала надзвичайні збитки внаслідок війни. В руїни і згарища перетворилися 714 українських міст і селищ, 28 тисяч сіл. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та з голоду в тилу, до 5 млн жителів були евакуйовані  або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8 – 10 млн осіб. Загинув кожен п'ятий житель України. Гірка доля не оминула жодної української родини.

Кабміну  доручено щороку 22 червня забезпечувати приспущення державного прапора України із чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади. Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Зупинися!

Де б не був - в Москві, а чи Соренто,
Де б не був - в Парижі, чи Варшаві,
Зупинися біля монументу -
Де в граніт закута вічна слава.
Зупинися... Друже, зупинися -
Там твої батьки, а може, й діти...
Уклонися, низько уклонися
Тим, що вічно в серці будуть жити.
Не пройди, сучаснику, спокійно,
Квіти поклади на ці могили,
Кинь прокляття розпроклятим війнам.
И тих вшануй, які життя любили.

                                     М.Уманець 

Go to top