Календар подій

80 років від дня народження Віктора Васильовича Терена (1941), українського поета, прозаїка

teren

 

Віктор Васильович  Таран (Терен) - український письменник, політик. Народний депутат Верховної Ради України кількох скликань. Член правління правління Національної спілки письменників України.

Віктор Васильович   народився 9 липня 1941 р. в селі Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області.

З 1959 до 1965 року навчався на радіотехнічному факультеті Харківського авіаційного інституту. Декілька років працював за фахом. З 1983 до 1985 рік навчався в Братиславському університеті імені Коменського.

Протягом 1978-1994 років був позаштатним кореспондентом газети «Молода гвардія», редактором відділу видавництва «Дніпро», відповідальним секретарем Спілки письменників України, головним редактором журналу «Розбудова держави».

У 1971 році вилучався зі Спілки письменників. У 1984–1985 роках студіював словацьку мову в Братиславському університеті.

Автор збірок: «Причетність» (1969 р.), «Переклик» (1975 р.), «Лінія часу» (1978 р.), «Сполохи» (1983 р.), «Подих степу» (1982 р.), «Тривога і обов’язок» (1985 р.), «В прихистку долонь» (1986 р.), «Дым невидимых костров» (1989 р.), «Ковила на вітрі» (1991 р.), «Твій день на землі» (2000 р.), «Вечір спаленої трави» (2007 р.), «Осінні сузір’я» (2008 р.), «Вибране»  2-х томник (2012 р.).

Автор повістей та оповідань: «Костюмчик до осені» (1989 р.), «Найд» (2011 р.), «Хлопчик з планети "Ч" і Вогняні Пси» (2012 р.).

Автор книжок для дітей: «Так весело малюється» (1980 р.), «Мальовані рибки» (1982 р.), «В лісі, в темному горісі» (1984 р.), «Пташина абетка» (1989 р.), «Старому Сому везли солому» (1996 р.), « Риба, яка уміла грати на трембіті» (2004 р.).

Лауреат премій ім. В. Сосюри, ім. О. Копиленка, «Благовіст», премії ім. Л. Українки, обласної літературної премії ім. Є. Маланюка.

ЛІТО МИНУЛО

Вітер гортає пожовклі афіші минулого літа…
Південь від нас даленів. Десь на промоклих дорогах
Шини авто залишають свій безкінечний автограф.
Айстри після прем’єри горнуться до актора…

Метеоролог розгублений. Знову цигарку палить:
Всупереч всім прогнозам,
Листя за день
Опало!
І, в розрахунках збившись, він підіймає брови,
Дивиться на будинків триповерхові дроби.
Вплуталися циклони в хмари і в логарифми…
В ринвах
Полощеться риба
Срібна.

…Виїхав з міста.
Навколо
Застигли ліси вікові.
Наче розкидані гривни, гриби помічаю в траві.
Тільки стоять на розорах, як полем іти навпрошки,
Схилені чорні соняхи, мов спалені сірники.
(1978 р.)

0001

 

 

Go to top