Календар подій

165-річчя від дня народження Б. Шоу (1856 – 1950), англійського драматурга

bernard shoy "Життя полягає не в тому, щоб знайти себе.

Життя полягає в тому, щоб створити себе"

Бернард Шоу

Джордж Бернард Шоу – англійський драматург ірландського походження, автор яскравих театрознавчих та літературно-критичних статей, лауреат Нобелівської премії (1925 р.), громадський діяч.

Бернард Шоу народився 26 липня 1856 р. в Дубліні. Його батько був торговцем зерном, а мати – співачкою. Навчався в католицькій і протестантській денних школах Дубліна. Після навчання рік працював спочатку клерком, а потім касиром в агентстві нерухомості. Навчатися в університеті він не міг через брак коштів. У 1876 році переїхав до Лондона ( де жила мати, після розлучення з батьком ). Йому було 20 років і він вирішив зайнятися самоосвітою, відвідував столичні бібліотеки та музеї, багато читав. Зацікавився журналістикою і літературою.

У 1884 р. захопившись Марксовим «Капіталом», Шоу вступив до Фабіанської соціалістичної спілки. Наступні вісім років він інтенсивно співпрацював із газетами спершу як музичний, а згодом і як театральний критик.

1892 р.  написав першу п’єсу «Будинок вдівця», а у  1897 році - п’єсу «Учень диявола». У 1898 р. Шоу взяв шлюб із Шарлоттою Пейн-Таузенд, яка була його секретаркою. Того ж року вийшла друком збірка «П’єси приємні та неприємні». У 1902 р. з’явилася п’єса «Людина та Надлюдина», яка принесла драматургові славу одного з найвпливовіших митців «зламу століть». У 1913 р. була створена драма «Пігмаліон».

Під час Першої світової війни Бернард Шоу активно займається політикою, пише великий нарис «Війна з точки зору здорового глузду», в якому критикує Англію і Німеччину, закликає до переговорів, критикує сліпий патріотизм.

У повоєнні часи видає п’єси «Будинок, де розбиваються серця», «Назад до Мафусаїлу» (1922 р.), «Свята Іоанна» (1924 р.).

У 1925 р. Б. Шоу була присуджена Нобелівська премія, яку він віддав Англо-шведській літературній спілці. У 30-ті роки разом з дружиною він подорожував різними країнами світу, багато виступав перед аудиторією та на радіо. Б. Шоу писав до глибокої старості. Останні п’єси «Мільярди Байанта» і «Вигадані байки», він написав в 1948 і 1950 роках. Письменник помер 2 листопада 1950 р.

Творчий внесок Бернарда Шоу в розвиток нової англійської драми вагомий: 56 п’єс. Основні твори: п’єси «Будинки вдівця» (1892 р.), «Професія місіс Воррен» (1893 р.), «Кандіда» (1894 р.), «Учень диявола» (1897 р.), «Цезар і Клеопатра» (1898 р.), «Майор Барбара» (1905 р.), «Пігмаліон» (1912 р.), «Будинок, де розбиваються серця» (1916 р.), публіцистика: «Довідник революціонера» (1903 р.), «Війна з точки зору здорового глузду» (1914 р.), літературна критика: «Квінтесенція ібсенізму» (1891 р.).

0001
0002
0003

Go to top