Календар подій

90 років від дня народження Івана Михайловича Дзюби (1931), українського письменника, публіциста, літературознавця, критика, дисидента, громадсько-політичного діяча, Героя України (2001)

dzuba

«Бувають епохи, коли вирішальні битви

відбуваються на площині моралі, громадянської поведінки,

коли навіть елементарна людська гідність, опираючись

брутальному тискові, може стати важкою, бунтівничою,

революційною силою. До таких епох, на мою думку,

великою мірою належить і наша доба»

Іван Дзюба

 

 Іван Михайлович Дзюба — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України (2001 р.), академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994 рр.), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.

 Народився 26 липня 1931 р. в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області в родині робітника гірничого кар’єру. Батько загинув на фронті в 1943 р., мати — санітарка.У 1953 році закінчив Донецький педагогічний інститут, був  аспірантом інституту літератури АН УРСР. Працював у видавництвах і пресі.1965 року написав памфлет «Інтернаціоналізм чи русифікація ?» — про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві.1972 року заарештований і засуджений на 5 років позбавлення волі за «антирадянську діяльність», звільнений через півтора року, реабілітований 1991 року. Головний редактор журналу «Сучасність» (1992–2000 рр.). Міністр культури України (1992–94 рр.). Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАНУ (1996–2004 рр.). Голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка (1999–2005 рр.). Співголова Головної редакційної колегії «Енциклопедії сучасної України» (від 1998 року). Радник  Президїї Національної академії наук України. Активний учасник руху за незалежність України, один із засновників Народного руху України. Член Національної спілки письменників України (1959–72 рр., поновлений 1980 р.).Член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «Євроатлантика» та ін. Один із учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Івана Дзюба «…один із видатних національних мислителів нашого часу, талановитий критик і літературознавець, учений академічного звання і академічного масштабу, автор численних праць, статей, доповідей, чи не кожна з яких пробуджувала громадянську думку; лідер, духовний організатор і речник знаменитого українського шістдесятництва XX століття; політичний діяч, пристрасний борець за Україну, її незалежність, її мову; діяч культури, щиро відданий великій справі націєтворення. Це все Іван Дзюба, людина невтомної саможертовної праці, з його знаною в суспільстві чесною і принциповою позицією на всіх етапах і в усіх життєпроявах, його громадянською, моральною людською висотою» - так про відомого українця написала газета  «Урядовий кур'єр» за 26 липня 2006 року.

 «…для всіх він — один із тих, кому ми завдячуємо здобуттям незалежності нашої держави. Адже для середини 60-х років минулого століття, у час зародження українського національного дисидентського руху, книга «Інтернаціоналізм чи русифікація?» стала, без перебільшення, моментом істини. Вона дала борцям за духовну, а згодом і політичну незалежність України ідейну опору і величезну моральну підтримку. Тоді. І тепер?» - Н.Волошина,доктор педагогічних наук, професор,член-кореспондент АПН України.

 «Феномен Івана Дзюби — у його громадянській позиції. По-перше, в тому, що він завжди за всіх обставин, умов, політичних режимів умів зберігати почуття власного достоїнства. Він завжди був вірний правді, відстоював її. У певних умовах він зберігав певну наївність, проте як і ми всі, віру в той лад, в умовах якого ми жили й працювали. По-друге, це актуальність тих проблем і питань, про які він писав й які відстоював у 60-ті роки. Третя особливість — у коректності його позиції, шанобливості поглядів. Викладаючи свої погляди, він завжди був увічливим. Навіть протиставляючи російську й українську культури. Він робив це все делікатно, так, як повинен робити інтелігент. Це живий приклад і урок сучасникам. Дзюба ніколи ні перед ким не схиляє голови, завжди говорить правду й те, що думає, незважаючи на те, зручно це чи ні. Ось ця громадянська позиція мене просто підкорює» - В. Пушкін, ректор Дніпропетровського національного гірничого університету.

 « Іван Дзюба — це людина, яка дає сили жити і вірити в Україну. І я не знаю, чи є у нас другий такий інтелект. Але, у той же час, щасливий, що є сучасником такого потужного аналітичного розуму. Це дійсно феномен — народився такий українець. І це наше щастя і наша сила. Його «Інтернаціоналізм чи русифікація?» — це наша сила і одночасно прапор, який дав шiстдесятникам України піднятися на світовий рівень» - Євген Концевич, письменник, м. Житомир.

  «Вважаю, що значення Івана Михайловича Дзюби для світового українства і для нашої новітньої держави неоціненне. І не правда, коли кажуть, що «незалежність звалилася на Україну з неба». Не з неба, а саме завдяки подвижництву Івана Михайловича та плеяди вихованих ним борців, наша країна здобула нинішню державу, самоцінність якої не всі ще, на жаль, усвідомили. Шлях України до незалежності проліг через титанічну працю та самозречення таких самовідданих інтелігентів як Іван Михайлович Дзюба, і це мають пам'ятати як наші сучасники, так і наші нащадки» - П. Вольвач, академік Української академії екологічних наук.

 «Про Івана Дзюбу можна говорити як про винятково важливу постать в українському політичному, науковому і культурно-мистецькому світі.Унікальна працездатність, харизматичність, висока елітарність — це сьогоднішній Іван Дзюба у своєму високолітті» - І.Коцан, доктор біологічних наук, ректор Волинського державного університету імені Л. Українки.

І`мя Івана Михайловича Дзюби золотими літерами вписано до української та світової літератури завдяки його творчій спадщині.

Він автор близько 400 наукових праць. Автор книг та публіцистичних творів «Звичайна людина чи міщанин», «Інтернаціоналізм чи русифікація?», «Грані кристала», «Автографи відродження», «З криниці літ», «Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П’ятдесят років без Сталіна», «Тарас Шевченко. Життя і творчість», «Микола Хвильовий: «Азіятський ренесанс» і «психологічна Европа»», «Нагнітання мороку: від чорносотенців ХХ ст. до українофобів початку ХХІ ст.», «Донецька рана України» та ін.

Написав сценарії двох фільмів та співавтор 5 сценаріїв.Присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави. Нагороджений Орденом Свободи. Лауреат Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва. Лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів, лауреат літературної недержавної премії О. Білецького та наукової премії НАН України імені В. Вернадського. Книга Івана Михайловича Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість» видавництва «Києво-Могилянська академія» стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2008».

 

Dzyba (1)
Dzyba (2)
0001
0002
0003
0004

Go to top