Календар подій

80 років з дня народження Сергія Донатовича Довлатова (1941-1990), російського письменника.

dovlatovСергій Донатович Довлатов народився 3 вересня 1941 року в Уфі в родині театрального режисера Доната Ісааковича Мечика й літературного коректора Нори Сергіївни Довлатової.

З 1944 року Сергій Довлатов жив у Ленінграді (нині Санкт-Петербург). У 1959 році він вступив на філологічний факультет Ленінградського університету (фінська мова). З університету його було виключено за неуспішність.

З 1962 по 1965 рік служив в армії. Після демобілізації Довлатов вступив на факультет журналістики, в цей час також працював кореспондентом у багатотиражній газеті Ленінградського кораблебудівного інституту «За кадры верфи». Працював літературним секретарем у письменниці Віри Панової. У цей період почав писати оповідання. Входив до ленінградської групи письменників «Горожане».

Численні спроби Сергія Довлатова почати друкуватися в радянських журналах скінчилися невдачею. Набір його першої книги був знищений за розпорядженням КДБ. З кінця 1960-х років Довлатов публікувався в самвидаві.

З вересня 1972 р. до березня 1975 р. жив у Естонії. Був позаштатним кореспондентом газети «Советская Эстония». Пізніше його прийняли на роботу в щотижневу газету «Моряк Эстонии», яку випускало Естонське морське пароплавство, де він займав посаду відповідального секретаря. Був позаштатним співробітником міської газети «Вечерний Таллин». Влітку 1972 року його прийняли на роботу у відділ інформації газети «Советская Эстония».

У 1976 році повернувся в Ленінград. Працював у журналі «Костер». Писав прозу, проте журнали відкидали його твори. Оповідання на виробничу тему «Інтерв'ю» було опубліковано 1974 року в журналі «Юность».У  1976 році деякі його оповідання були опубліковані на Заході в журналах «Континент», «Время и мы», за що Довлатова було виключено зі Спілки журналістів СРСР.

У 1978 році він емігрував до Австрії, потім переїхав у США. Став одним з творців російськомовної газети «Новый американец», а з 1980 по 1982 рік був її головним редактором.

У США проза Довлатова отримала широке визнання.  Одна за одною виходили книги його прози:«Невидимая книга» (1978 р.), «Соло на ундервуде: Записные книжки» (1980 р.), повісті «Компромисс» (1981 р.), «Зона» (1982 р.), «Заповедник» (1983 р.), «Наши» (1983 р.), «Марш одиноких» (1985 р.), «Ремесло» (1985 р.), «Чемодан» (1986 р.), «Иностранка» (1986 р.), «Не тольки Бродский» (1988 р.) та ін. До середини 1980-х років домігся великого читацького успіху, друкувався в престижних журналах «Партизан Ревью» і «The New Yorker».

За дванадцять років життя в еміграції він видав дванадцять книг, які виходили у США та Європі. У СРСР письменника знали з часів самвидаву та авторської передачі на радіо «Свобода».

Сергій Довлатов помер 24 серпня 1990 року в Нью-Йорку від серцевої недостатності.

Через п’ять днів після смерті Довлатова в Росії була здана в набір його книга «Заповедник», що стала першим значним твором письменника, виданим на батьківщині. Проза Довлатова переведена багатьма мовами.

0001
0002
0003

Go to top