Календар подій

100 років від дня народження Станіслава Лема (1921–2006), польського письменника-фантаста, філософа

stanislaw lemСтаніслав Лем — польський письменник-фантаст. Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на які перекладено його твори. Один із найкращих фантастів усіх часів.

Народився 12 вересня 1921 року  в сім'ї лікаря. Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книзі «Високий Замок» (1966 р.). Батько його був військовим лікарем австро-угорської армії, тож і майбутній письменник, закінчивши 2-гу гімназію, 1939 року вступив до медичного інституту в рідному місті. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання. Лем став механіком, потрапивши в далеке та чуже для нього робітниче середовище, зблизився з учасниками руху Опору. Події цього періоду згодом ляжуть в основу роману «Незагублений чac»

Після війни Лем переїхав у Краків. Закінчивши медичний факультет, він став науковим співробітником, захопився історією та методологією науки, рецензував наукознавчі праці в журналі «Життя науки». Водночас виходять друком його перші оповідання та вірші, юнацька повість «Людина з Марса» (1946 р.). 1951 року виходить у світ його книга «Астронавти». Письменник починає працювати інтенсивно, видаючи майже щороку нову книгу: «Сезам» (1954 р.), «Маґелланова хмара» (1955 р.), «Зоряні щоденники Ійона Тихого» (1957 р.), «Едем» (1959 р.), «Навала з Альдебарана» (1959 р.), «Повернення з зірок» (1961 р.), «Книга роботів» (1961 р.), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961 р.), «Соляріс» (1961 р.), «Вихід на орбіту» (1962 р.), «Місячна ніч» (1963 р.), «Казки роботів» (1964 р.), «Непереможений» (1964 р.), «Кіберіада» (1965 р.), «Полювання» (1965 р.), «Рятуймо космос» (1966 р.), «Розповіді про пілота Піркса» (1968 р.), «Ідеальна порожнеча» (1971 р.), «Маска» (1976 р.), «Нежить» (1978 р.), «Повторення» (1979 р.), «Ґолем XIV» (1981 р.) та чимало інших творів.

У 1981 році Лем був удостоєний почесної наукового ступеня Вроцлавського Технологічного університету, потім - Львівського, Ягеллонського та Опольського університетів. У 1982 році, в зв'язку з введенням воєнного стану в Польщі, Лем переїхав до Західного Берліна, де став науковим співробітником в Інституті перспективних досліджень. Після він оселився у Відні, а 1988 року - повернувся до Польщі.

 1988 року вийшов у світ ще один роман письменника «Фіаско».Найкращою книгою автора, за його власним зізнанням, є роман «Соляріс» (1961 р.). «Мені б хотілося написати щось на зразок «Солярка», але такий успіх буває лише один раз», — зізнається Лем. Роман Лема «Соляріс» був екранізований російським режисером А.Тарковським (1972 р.); фільм був удостоєний великого призу на міжнародному фестивалі в Каннах.

Збірка фантастичних новел «Зоряні щоденники Ійона Тихого» (1957 р., додатк. вид. 1971 р.) є спробою саркастичного осмислення світу.

«Казки роботів» (1964 р.) — збірка гумористичних новел, у яких почасти традиційні космічні сюжети переносяться у світ фантастики. Сповнені глибокого філософського змісту «Казки роботів» зрозумілі не лише дорослому, а й дитині: одна із чудових якостей Лема — вміння розповісти просто про складне. З-поміж інших значних творів Лема слід виокремити роман-трактат «Голос Неба» (1968 р.), що характеризує новий етап у творчості письменника, коли над прозаїком починає домінувати есеїст-філософ.

У 1997 році Лем був удостоєний честі стати почесним громадянином міста Кракова. У своїх останніх інтерв'ю в 2005 році, Лем висловив своє розчарування в жанрі наукової фантастики, і песимізм щодо технічного прогресу. На його думку, людське тіло погано пристосоване для космічних подорожей, розвиток інформаційних технологій призводить до того, що по-справжньому корисну інформацію стає вкрай важко знайти в море інформаційного шуму, а створення штучного інтелекту і «розумних» роботів неможливо.

Станіслав Лем помер у Кракові 27 березня 2006 року. На честь Лема названа мала планета 3836 Lem, відкрита 22 вересня 1979 М. С. Черних в Кримській астрофізичній обсерваторії.

0001
0002
0003
0004
0005

Go to top