Календар подій

Європейський день мов

den mov26 вересня  відзначається Європейський день мов (European Day of Languages), як один iз способiв підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у країнах Європи.  Цей міжнародний день був проголошений Радою Європи 6 грудня 2001 в рамках Європейського року мов і підтриманий Європейським союзом. 

 Започаткування свята пов'язане з тим, що XXI століття ЮНЕСКО оголосило століттям поліглотів. І в перший рік нового тисячоліття вiдбулося  i перше святкування Європейського дня мов. 

 Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більш ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов у зрілому віці. 

 Сьогоднi cтандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому це свято звертає увагу європейської спiльноти до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами. 

 Європейський союз об'єднує 28 держав. Але мов, на яких спілкуються європейці, значно більше - існує близько 60 регіональних мов і мов національних меншин.  

 В європейських інститутах рівноправно використовуються наступні мови: естонська, англійська, шведська, чеська, болгарська, французька, угорська, фінська, грецька, словенська, датська, словацька, ірландський, румунська, іспанська, португальська, італійська, польська, латиська, нідерландський, литовська, мальтійська, німецька. Тобто всього 24 офіційно визнаних мови. Це означає, що при зверненні в будь-яку організацію чи установу на одному з офіційно визнаних європейських мов громадянин ЄС має отримати допомогу чи консультацію. Всі рішення, які приймають в установах ЄС, повинні переводитися на всі 23 офіційно визнаних мови. А при проведенні будь-якого роду заходів всі звернення та заяви у міру можливості повинні так само доноситися на всіх вищевказаних мовами. 

 Однак про інші 60 мов поступово забувають. Саме це і послужило ще одним вагомим мотивом для започаткування такого свята, як День європейських мов.  

  Українська мова за кiлькiстю носiїв належить до третього десятка найпоширеніших європейських мов свiту. За розвиненiстю й лексичним багатством наша мова не поступається іншим європейським мовам i цілком спроможна обслуговувати всi потреби сучасного суспільства. Нею створено багатющу фольклорну спадщину i літературу, що має Шевченка й десятки інших імен, якi  є надбанням  європейської i свiтової культури. Також нею створено систему наукової термiнологiї,  якою видано велику кiлькiсть книг з сучасних досягнень науки та технiки, якi також знанi в усьому свiтi.   

 Свiт змінюється та стає все більше вiдкритiшим. Вивчаючи іноземні мови ми відкриваємо цей світ для себе, адже зараз нормою вважається знання двох-трьох іноземних мов. Чим більше мов ми знаємо, тим нам легше зрозуміти людей з різних країн світу, тим легше нам бути конкурентними.  

 Але рідна мова робить кожного з нас особистістю, неповторними та унікальними. Як визначив німецький філософ Ганс-Георг Гадамер «Той хто має мову, «має свiт», а український науковець Iван Огiєнко писав: «...поки житиме мова – житиме народ як нацiональнiсть».

 

Володимир Самійленко 

   Українська мова
   (Пам’яті Т. Г. Шевченка)
Діамант дорогий на дорозі лежав, –
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей й топтали його,
Але раз з тим шляхом хтось чудовий ішов,
І в пилу на шляху діамант він знайшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв.
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористо блищить.

Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як а зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш.
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб поглянувши сам на творіння своє,
Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»

 

Go to top