Календар подій

День пам’яті жертв голодоморів

den pamyati jert golodomoriv

"Потiм буде голод…Який? Такий, що краще i не чуть.
Такий страшний. Ти свiте, лиш послухай:у їжу все йшло – i гiєни, й цвiт…
Хай пишуть, що тодi була посуха…Яка посуха? То був геноцид.
То геноцид був. Царське повеління.Наказ - корiння знищити моє!

Бо ж першим помирало покоління,Яке ще пам`ятало, хто ми є…"

Валерiй Герасимчук

27 листопада в Українi вшановують День пам'яті жертв голодоморів. 

 Це щорічний національний День пам'ятi, що припадає на четверту суботу листопада. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента № 1310/98 від 26.11.1998 р. (в редакції Указів Президента України № 1181/2000 від 31.10.2000 р., № 797/2004 від 15.07.2004 р.; зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21.05.2007 р.)

В ці дні Україна і все світове українство вшановують пам’ять більше десяти мільйонів невинних людей, сотні тисяч родів, вимерлих сіл, непохованих доль. В ці дні в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

 1932 - 1933-й роки… Найчорніші між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого Голоду, як той, що випав на долю нашого народу з найбільш родючими землями Європи.

 Причиною Голодомору стала політика сталінського режиму одночасно щодо українців як нації і щодо селян як класу. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади для забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

 Сталін неодноразово проголошував, що «Україна є найбільш слабкою ланкою радянської системи». Українські селяни багато століть жили за умов приватної, а не общинної власності на землю, отже, найбільш запекло опиралися колективізації.  «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем» - писав Джеймс Мейс  історик, політолог, дослідник голодомору в Україні.

У цій безкровній війні тоталітарної системи з українським народом знищувалась людина не лише фізично, руйнувалася народна душа.

Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. В історію України сторінки 30-тих рокiв  вписанi кривавими і чорними кольорами.

З тих пір пройшло понад вiсiмдесят рокiв, але час не загоїв  рану на душі українського народу!  Болить вона, болить i  сьогоднi…

 З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і молилися…

Великдень -33

 В очах калини – дума невесела.

Лiхтарик слова пiднесу до вiч –

У чорних рамах – тихi бiлi села,

        Берези – замiсть поминальних свiч.        

I тiнi … тiнi … Легiони тiней,

Що хлібця просять. А його нема.

Безумна матiр валку перестрiне,

Та вимолити крiхтку дарма…

Смiється вождь у хатi на портретi

До цих примар, сташнiших вiд бiди.

Сiв на порозi пухлий тридцять третiй

Зi  жмутком пiсної лободи.

Весна. Великдень. Янголи зчорнiлi.

В саду хрущi над вишнями гудуть.

Нема душi у зболеному тiлi –

Подибала в небесну каламуть.

Пiд церквою, що без хрестiв  i дзвонiв,

У світлий день, що тихо споночів,

Хлоп`ятко кволе на хмiльнiм осоннi

Їсть з кулачка прозорого хрущiв.

…В очах калини дума невесела.

Лiхтарик слова пiднесу до вiч –

В тернових вiнцях – українськi села,

I бiль наш – замiсть поминальних свiч.

 

Любов Проць

Go to top