"Усвідомлена любов до свого народу
не поєднувана з ненавистю до інших ".
Дмитро Лихачов
Дмитро Сергійович Лихачов автор 500 наукових і близько 600 публіцистичних праць, вніс значний внесок у розвиток вивчення давньоруської літератури і мистецтва. Автор фундаментальних праць, присвячених історії російської літератури і російської культури. Мабуть, до нього ніхто настільки ґрунтовно не описував і не досліджував тисячолітній контент російської та слов`янської культури та духовності. Її нерозривний зв`язок зі світовими культурними та інтелектуальними вершинами. Коло наукових інтересів Лихачова дуже широке: від вивчення іконопису до аналізу тюремного побуту ув'язнених. Протягом усіх років своєї діяльності був активним захисником культури, пропагандистом моральності і духовності. Багато з його праць перекладено англійською, болгарською, італійською, польською, чеською, французькою, іспанською, японською, китайською, німецькою мовами. Його внесок у збереження російської культури неоцінений.
Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Дмитро Лихачов завоював довіру людей. Його беззаперечно вважають моральним авторитетом нацїi.
Академік Дмитро Лихачов залишив своїм сучасникам чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав'язує, а пропонує їх м'яко і тактовно, тому вони i западають у душу.
Ось окремi з них:
- Націоналізм — це прояв слабкості нації, а не її сили. Заражаються націоналізмом здебільшого слабкі народи.
- Народи — це не оточені стінами спільноти, а гармонійно узгоджені між собою асоціації.
- Література служить вам провідником в інші епохи і до інших народів, розкриває перед вами серця людей — одним словом, робить вас мудрим
- Література, мабуть, самий важливий предмет для становлення особистості. Література дає можливість людині як би прожити життя за героїв твору. Ні, я не про вульгарне наслідування герою, мовляв, прочитає молодий чоловік роман і неодмінно стане краще. Читання класики — це величезний духовний процес.
- Література - це совість суспільства, його душа.
- Не повинно бути сліпих до краси, глухих до слова і справжньої музики, черствих до добра, безпам`ятних до минулого.
- Для збереження культур не так важливо мати університет, але необхідно мати бібліотеку.
- Кожна людина зобов'язана знати, серед якої краси і яких моральних цінностей вона живе. Кожен зобов'язаний брати посильну участь у збереженні культури.
- Слід пам'ятати одну забуту істину: в столицях живе переважно «населення», народ живе в країні, в країні багатьох міст і сіл. Найважливіше, що потрібно зробити, відроджуючи культуру, це повернути культурне життя у наші невеликі міста.
- Любити свою сім'ю, свої враження дитинства, свій дім, свою школу, своє село, своє місто, свою країну, свою культуру і мову, всю земну кулю необхідно, абсолютно необхідно для моральної осілості людини. Людина — це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене по степу.
- Люди повинні жити з гідністю. Гідність – це повага до сім'ї, до самого себе, це охайність, це наш одяг, одяг нашого міста. Не виробиться у людей гідності в грязі – в цьому випадку людина не поважає сама себе. І існування людини як певної цінності – знищується.
- Життя - це насамперед творчість, але це не означає, що кожна людина, щоб жити, повинна народитися художником, балериною або вченим. Творчість теж можна творити. Можна творити просто добру атмосферу навколо себе.
- Перш ніж відповідати на образу образою, варто подумати: чи варто опускатися до образ? Адже образа зазвичай лежить десь низько і до неї треба нахилитися, щоб її підняти.
- В основі всіх гарних манер лежить турбота - турбота про те, щоб людина не заважала людині, щоб усі разом почували себе добре.
- Щастя досягає той, хто прагне зробити щасливими інших і здатний хоч на час забути про свої інтереси, про себе.
- А в чому найбільша мета в житті? Я думаю: збільшувати добро в оточуючому нас. А добро - це насамперед щастя всіх людей.
- Треба бути відкритим до людей, терпимим до людей, шукати в них насамперед найкраще.
- Вмійте не витрачати часу на дрібниці, на «відпочинок», який іноді стомлює більше, ніж найважча робота, не заповнюйте свій світлий розум каламутними потоками дурної і безцільної «інформації».
- Читайте ж більше і читайте з найбільшим вибором!