Календар подій

85 років від дня народження Миколи Федоровича Сингаївського (1936-2013), українського поета, перекладача, публіциста

sungaivskiyМикола Федорович Сингаївський — український поет, прозаїк, автор пісні «Чорнобривці».

Народився Микола Федорович Сингаївський 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області  в родині хліборобів.

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. Після закінчення вишу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідувачем відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія».

Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Школярем восьмого класу Микола зі сцени вітав депутата Максима Рильського, який приїздив до Житомира на зустріч із виборцями. Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського.

1958 року побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах.

Микола Сингаївський - лауреат літературних премій імені М.Трублаїні, імені М. Островського, імені Лесі Українки,  імені  О.  Бойченка,   імені  В. Юхимовича.

Микола Сингаївський - автор десятків поетичних збірок, серед них: «Гроно», «Мої сторони світу», «Моя радіостанція», «Архіпелаги», «Спадщина», «Заповітний хліб», «Синові в дорогу», «Вогненна трава» та ін.; більше двадцяти книжок для дітей - «Мій календар», «Журавлине літо», «Калиновий вітер», «Ластівоча весна» та ін.; збірок пісень - «Чорнобривці», «Безсмертник», «Співучий календар», «Материна пісня».

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші.

Микола Сингаївський багато подорожував. Найдорожчим в усіх мандрівках для нього були зустрічі з людьми, їхні дивовижні розповіді. Чимало перекладав з польської, болгарської мов і його поезії перекладалися на мови народів СРСР, болгарську, польську, румунську, німецьку.

Микола Сингаївський помер 22 лютого 2013 р. у віці 77 років після тривалої хвороби.

Український фонд культури заснував Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Миколи Сингаївського.

 Про себе і свою творчість письменник висловлювався так:  «Вся моя біографія – у книгах. І не лише дата народження, школярство, робота. В поезії –  моя душевна, громадянська сповідь. Почуття людської гідності, краси і справедливості –  то первопочатки літератури і поезії зокрема. Поезія завжди поклик. Боротьба добра і зла. І пронизана вона єдиною вірою в те, що добро переможе і життя стане кращим. Саме ця віра наснажує поета і його слово». 

Чорнобривці

Чорнобривців насадила мати

У моїм світанковім краю,

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

 

Я розлуки та зустрічі знаю,

Бачив я у чужій стороні

Чорнобривці із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

 

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі.

Розквітають і квіти, і доля

На моїй українській землі.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

 

Сингаївський М.

0001

 

Go to top