Календар подій

110 років від дня народження Наґіба Махфуза (1911–2006), єгипетського письменника, драматурга, сценариста, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1988)

makfyzНаґіб Махфуз — єгипетський письменник-романіст, драматург, сценарист. Єдиний письменник арабського світу, хто отримав Нобелівську нагороду. Свої головні твори він написав у середині XX століття, а премію отримав у 1988 році.

Махфуз народився в аль-Гамаліє, середньовічному районі Каїра, у багатодітній сім'ї дрібного службовця. Його дитинство й юність співпали з доленосними подіями в історичному житті Єгипту. У 1919 р. він був очевидцем антианглійських демонстрацій, тривалий час симпатизував одній із провідних єгипетських політичних партій Вафд («Аль-Вафд аль-місрі» — «Єгипетська делегація»), що на той час була головною силою в національно-визвольній боротьбі єгиптян проти колоніальної залежності від Великобританії. Після закінчення у 1930 р. середньої школи Махфуз вступив у Каїрський університет на філософське відділення. У 1934 p., закінчивши з відзнакою навчання, Махфуз приступив до написання магістерської дисертації з естетики й одночасно влаштувався секретарем університетської адміністрації.

З середини 30-х pp. Махфуз розпочав письменницьку діяльність і паралельно продовжував свою службову кар'єру. У 50-х pp. Махфуз одружився, перейшов із міністерства вакфів на відповідальну посаду у Вищій раді у справах літератури та мистецтва. Пізніше, у 60-х pp., Махфуз очолював державну організацію з питань кінематографу і до виходу на пенсію на початку 70-х pp. був радником міністра культури.

Перші літературні спроби Махфуза припадають на кінець 20-х — поч. 30-х pp., коли письменник-початківець випробував свої сили водночас у прозі та віршах. З початку 30-х pp., навчаючись у Каїрському університеті, Махфуз виступав як публіцист, регулярно публікуючи у єгипетській пресі статті, присвячені злободенним питанням філософії, соціології та психології. Тоді ж почали з'являтися і його перші художні оповідання, які пізніше складуть збірку «Подих божевілля» (1943 р.).Свою першу збірку новел він опублікував у 1938 році, а після неї ряд романів. Європейське визнання проза Махфуза отримала наприкінці 1950-х після того, як була опублікована його «каїрська трилогія» («Бейн ал-касрейн», «Каср аш-шоук» і «ас-суккарійа»).

Його перу належать такі твори: «Злодій і собака» (1961 р.), «Світло бога» (1963 р.), «Перепілка і осінь» (1964р.), «Шлях» (1964 р.), «Бідняк» (1965 р.), «Балачки над Нілом» (1966 р.), «Таверна чорної кішки» (1968 р.), «Медовий місяць» (1971 р.). У загальній складності Махфуз написав близько п'яти десятків романів і повістей, більше сотні оповідань.

Остання книга письменника була опублікована у 2005 році: ним став збірник оповідань про життя після смерті «Сьоме небо». Вибрані твори Махфуза, зокрема, «Родопіс», «Пансіонат Мірамар», «Шановний пане», виходили російською мовою в серії «Майстри сучасної прози» в перекладі Валерії Кирпиченко. Після смерті письменника російською мовою також вийшли романи «Торжество піднесеного» (2008 р.) і «Подорож Ібн Фаттуми» (2009 р.). З англійської був переведений ранній роман «Мудрість Хеопса» (2007 р.).

В 1988 році єгипетському письменнику Наґібу Махфузу було вручено Нобелівську премію з літератури. Це був єдиний і перший арабський письменник, який отримав цю визначну нагороду. Більше половини його романів було екранізовано. Фільми користуються популярністю в арабському світі. У каїрському районі Мухандісін йому встановлено прижиттєвий бронзовий пам'ятник.

Наґіб Махфуз помер у Каїрі 30 серпня 2006 року у віці 94 років, у присутності дружини Атії та дочок Фатіми та Умм Калтум. 31 серпня 2006 року відбувся державний похорон з військовими почестями в мечеті Аль-Рашдан в районі Каїра Насер-Сіті.

На сьогодні Махфуз — автор понад п'ятдесяти романів, збірок оповідань, есе, драматичних творів, кіносценаріїв. За романами Макфуза єгипетськими кінорежисерами знято понад 30 фільмів. Значна кількість творів Махфуза перекладена англійською, французькою, німецькою, російською, українською й іншими європейськими мовами, а також мовами іврит, турецькою та перською. Творчості Махфуза присвячена велика кількість арабомовних літературно-критичних праць, водночас його літературний спадок серйозно вивчається літературознавцями США та Західної Європи.

0001

Go to top