Календар подій

115 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907—1966), українського вченого, конструктора ракетно-космічних систем

Korolow«Космонавтика має безмежне майбутнє
і її перспективи безмежні, як сам Всесвіт»

Сергій Корольов.

 За життя навколо його імені ходили легенди. Після смерті він залишив нащадкам космічні проекти, якими пишається все людство. «Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов», – ось що написало британське видання «The Guardian» про видатного конструктора. Він один з найвидатніших особистостей XX століття. Його називали космічним генієм.

 Сергій  Павлович Корольов народився 12 січня 1907 року в Житомирі, в сім'ї викладача російської словесності у гімназії Павла Яковича Корольова, який походив із Білорусі, й доньки українського купця Марії Миколаївни. 

 Їхній шлюб розпався, і з трьох років хлопчик жив у бабусі й діда, Марії Матвіївни й Миколи Яковича Москаленків, у Ніжині (Чернігівська обл.). Обоє походили з козацьких родів.  1914 року Москаленки з онуком переїздять до Києва. У жовтні 1916-го батьки Сергія офіційно розірвали шлюб, а через місяць мати виходить заміж за Григорія Баланіна, інженера-електрика, який невдовзі одержав призначення до Одеси. Загалом третина життя вченого минула на українській землі і лишила в його серці теплі спогади, любов до української мови та пісні. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».

 Небом Сергій почав марити в шість років, коли над Ніжином виконував фігури складного пілотажу, а потім приземлився на Базарній площі вiдомий льотчик  Уточкін. В Одесі він іще хлопчаком пробрався на базу гідролітаків і прикипів до них серцем. З юних років Сергій Корольов зрозумів, що авіація — його покликання,  уже в 17 років він розробив повноцінний проект планера.  А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.

  Восени 1924-го Корольов став студентом механічного факультету Київського політехнічного інституту. Вуз його привабив насамперед славетним професорсько-викладацьким складом, наявністю планерного гуртка й тим, що в його стінах навчався знаменитий авіаконструктор Ігор Сікорський.  В анкеті для абітурієнтів Корольов записав себе українцем. У 1926 р. авіаційне відділення в інституті закрили, тому Сергій перевівся до Московського вищого технічного училища, на спеціальність — літакобудування.  1930-го Корольов закінчив МВТУ, залишився у Москвi. У 1931 р. Сергій Корольов одружився. 11 квітня 1935 р. у Корольова народилася дочка Наталія. Але сім`я не склалася.

 Як і багатьох радянських вчених того часу, Корольова не обійшли сталінські репресії. Влітку 1938-го ув'язнили Валентина Глушка (він згодом став одним із творців радянської космонавтики). На зборах, де колеги засуджували арештованого, Сергій Корольов заявив, що Глушко не може бути ворогом народу. За кілька днів взяли й Корольова. На допитах 31-річному конструкторові зламали щелепи. Незважаючи на те, що він створив першу радянську крилату ракету, а також був одним з творців легендарної «Катюші», його засудили за статтями шкідництво і контрреволюційна діяльність. Проти ночі на 28 червня 1938 р. відбувся суд, на якому Корольову оголосили вирок — ув'язнення на 10 років виправно-трудових таборів. Місце покарання — Колима. За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики В. Гризодубова, М. Громов, авіаконструктор А. Туполєв.

 Та й Корольов не здавався. Він звертається до верховної прокуратури, особисто до Й. Сталіна з проханням переглянути його справу. Згодом Корольов удруге звертається до Сталіна. Він пише: «Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР».

 Навіть в тих тяжких умовах Корольов  не припиняв свою роботу: за легендою він робив розрахунки для першої космічної ракети на стіні барака. Його рішучість і наполегливість перемогли. Визнання масштабу особистості Корольова і його внеску в оборону держави спонукають уряд і відповідні органи переглянути міру покарання. 27 липня 1944 р. Президія Верховної Ради СРСР приймає рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість.

 Перший шлюб Корольова розпався, а шлюб із 27-річною перекладачкою Ніною Котенковою був щасливим. Вона залишила роботу і присвятила себе чоловікові, а він себе - ракетобудуванню. 

 Після Другої свiтової війни вiн був відряджений до Німеччини, де вивчав документи з розробки ракет Третього рейху. У 1946 році його призначено головним конструктором балістичних ракет. Корольов став першопрохідцем в  найважливіших напрямках ракетного озброєння. Він забезпечив СРСР наявність стратегічного ядерного ракетного озброєння, яке стало надійним щитом країни.

 Від серпня 1956 р. Корольов — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази. Наукові здобутки вченого, втілені в металі, спочатку вражали, а потім захоплювали планету.

 27 серпня 1957 р. здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети. Людство аплодує повідомленню про виведення 4 жовтня того ж року першого в історії штучного супутника Землі. Його політ мав приголомшливий успіх і забезпечив Радянському Союзу високий міжнародний авторитет. 1959 року  космічний апарат Корольова досяг Місяця і вдалося зробити його знімок зі зворотного боку. «Фотографія століття» обійшла весь світ.

 Тріумф ученого — 12 квітня 1961 р. перший космічний політ Юрія Гагаріна на кораблі «Восток». 12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту.  18 березня 1966 року  учасник навколоземної експедиції корабля «Восход-2» Олексiй Леонов, уперше в історії людства, виходить із корабля у відкритий космічний простір. 

 Під керівництвом головного конструктора Сергiя Корольова створено перші космічні апарати серії «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз». Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й космічними апаратами, вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів. Він мріяв освоювати простори Всесвіту за допомогою автоматичних апаратів і почав готувати політ на Марс, але здійснити задумане не встиг.

 14 січня 1966 року Сергій Корольов, не доживши до 60 років, помер на операційному столі. Прах його поховано в Москві, у кремлівській стіні.

 За все життя вчений-академiк Сергій Павлович Корольов був удостоєний безлічі нагород. Розповідають, що Нобелівську премію творець перших в світі ракетно-космічних систем міг отримати двічі - за запуск першого штучного супутника Землі і за політ першого космонавта. Але, коли Нобелівський комітет запропонував назвати прізвище Головного конструктора,  перший секретар Комунiстичної партiї СРСР Микита Хрущов відповів: «Одну людину назвати не можна, творцем нової техніки у нас є весь народ».  Тільки у день смерті світові оголосили справжнє ім'я видатного конструктора  Сергія Корольова. 

 Герман Оберт – німецький вчений – написав Корольову листа: «Ви втілили в життя ту мрію, яка жила в нашій свідомості багато років… Людство вдячне вам». Але лист не дійшов до адресата. Відмовили Оберту і в проханні зустрітися з творцем першого супутника, який, на думку німецького вченого, був гідний Нобелівської премії. 

Академік Володимир Котельников  писав: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

 Нині в Житомирі та інших містах зведені пам’ятники вченому, створені меморіальні будинки-музеї в Житомирі, Москві та на Байконурі, його іменем названі вулиці багатьох міст в України та Росiї, два науково-дослідні судна, високогірний пік на Памірі, перевал на Тянь-Шані, астероїд, таласоїд на Місяці. Заснована Золота медаль імені С. Корольова «За видатні роботи в галузі ракето-космічної техніки».

 За мотивами біографії генерального конструктора режисером Данилом Храбровицьким у 1972 роцi знято художній фільм «Приборкання вогню».

«Те, що здавалося нездійсненним протягом століть,

що вчора було лише сміливої мрією, сьогодні стає

 реальним завданням, а завтра — звершення»

 Сергiй Корольов.

0001
0002
0003

Go to top