Календар подій

85 років від дня народження Роджера Джозефа Желязни (1937-1995), американського письменника–фантаста

 

zelyazny"Відсутність пам'ятника може,

 по своєму, також бути пам'ятником"

Роджер Желязни

 

Роджер Желязни -  видатний американський автор понад 150 оповідань і 50 книг, кожна з яких по-своєму була яскравою і примітною. Починаючи з перших оповідань, Желязни заявив про себе як  автор поетичної та філософської фантастики, глибоко обiзнаного в питаннях психології, міфології та лінгвістики. Вiн швидко опинився в перших рядах американських письменників-фантастів, ставши рекордсменом з отриманих найвищих премій у жанрі наукової фантастики. Р. Желязни лауреат престижних літературних премій: Hugo Award 1966, 1968, 1976, 1982, 1986 и 1987 років та  Nebula Award 1965 и 1975 років.  Крім того, серед нагород цього видатного автора є також французька нагорода Apollo Award, премія літературного журналу Locus Magazine та деякі інші відзнаки.

 Письменник - лідер руху нової хвилі в науковій фантастиці, разом з  Майклом Муркоком, Семюелем Ділейні, Джеймсом Баллардом, Гарланом Еллісоном та Філіпом Діком. Ці письменники змінили підхід до фантастики. Центральне місце в ній стали займати не космічні кораблі, бластери і інопланетні монстри, а люди,  їх рішення, вчинки, почуття, стосунки.

Роджер Джозеф Желязни народився 13 травня 1937 року в невеликому містечку Юклід, штат Огайо у родині поляка Йозефа Желязни та ірландки Жозефіни Світ Желязни (zelazny по-польськи означає «залізний»). Уже в десять років Роджер писав казки, пригодницькі історії, в яких почав творити свiй  власний вигаданий світ. У 1955 р. він закінчив середню школу й вступив на відділення психології Клівлендського Західного університету. Отриманi  знання згодом допомогли  письменникові при створенні образів  героїв майбутнiх книг.

Вже через два роки Роджер Желязни  змінює спеціальність і переходить на відділення англійської словесності. В 1959 р. складає бакалаврські іспити й продовжує навчання в Колумбійському університеті (штат Нью-Йорк). В 1962 р. Роджер Желязни повернувся в Клівленд і захистив дисертацію про англійську драму часів королеви Єлизавети.

За роки навчання майбутній  письменник стає справжнім знавцем в області англійської та американської літератури. Також у студентські роки він активно вивчає японську мову і хінді, пише вiршi, займається шахами і дзюдо. В цей період він досить сильно захопився містикою і практиками медитації. Все це можна розгледіти в деяких оповіданнях автора, написаних у той період.

 Наприкінці 1960 року Роджер Желязни вступив у ряди Національної гвардії, шість місяців служив у Техасі. З 1963 по 1966 рік був резервістом армії США. Деякий час входив до складу бойового розрахунку ракет Ніка, а останні роки служби провів у підрозділі психологічної війни.

Саме в період служби Желязни  почав писати і публікувати свої оповідання. У 1962 році журнал «Amazing Stories» опублікував перше оповідання Желязни — «Гра пристрастей», а вже двома роками пізніше – поетичну новелу «Троянда для Еклезіаста». Новела  «Троянда для Еклезіаста» мала великий успіх. За  неї письменник отримав престижну премію «Hugo Award» і одразу дві статуетки «Nebula Award».

 Ранні оповідання та повісті письменника увійшли в збірки «Чотири погляди у завтрашній день» (1967 р.), «Двері його обличчя, лампи його рота» (1971 р.).

Після Національної гвардії Желязни працював у системі соціального страхування. У 1965 році його перевели на службу в Балтімор, штат Меріленд. Паралельно, з 1967 по 1968 рік, він був секретарем-скарбником Асоціації письменників-фантастів. До цього моменту письменником вже було написано кілька нових книг та безліч коротких оповідань, багато з яких видавалися під псевдонімом Харрісон Денмарк.

 За перші сім років своєї письменницької діяльності фантаст отримав дві престижні премії  «Hugo Award» і дві — «Nebula Award». У 1969 р. Желязни залишив свою основну роботу і почав працювати в якості професійного письменника.

 Свої головні найвідоміші твори Роджер Желязни створив у другій половині 60-х pp XX ст.  Вершина творчості письменника цього періоду - роман «Бог світла» (1967 р.; премія «Hugo Award» - 1968 р.).

 Особливо популярністю серед читачів користується серія «Хроніки Амбера». У «Хроніках» письменник помістив алюзії на сюжети міфів і твори Шекспіра. Головним героєм перших п'яти книг (вони виходили у 1970-1978 роках) був принц Корвін, а друге (1985-1991 рр.) — його син Мерлін.

 Героя повісті «Додому повернувся кат» (1975 р.; премія «Hugo Award»  — 1976 р., премія «Nebula Award» — 1975 р.), переписано у цикл «Ім’я моє — легіон» (1976 р.). Твори цього циклу об'єднані спільним героєм.

«Чиста» фентезі у творчості Желязни представлена романами «Джек-із-Тіні» (1971 р.) та «Мінлива земля» (1981 р.),а також дилогією «Світ чарівника» (1989 р.). Поміж інших книг Желязни літературні крити виділяють  «постатомний» роман «Долина проклять» (1969 р.) та роман про паралельні світи — «Дорожні знаки» (1979 р.).

На думку багатьох критиків, найкращі книги Роджера Желязни — «Ніч в сумному жовтні», «Бог Світла» та серія «Хроніки Амбера». Останній роман автора «Ніч в сумному жовтні» (1993 р.). Роман  був номінований на премію «Nebula Award» за найкращий роман в 1994 році.

 Через деякий час письменник переїжджає разом з дружиною і дітьми в місто Санта-Фе (штат Нью-Мексико), де продовжив займатися літературною творчістю. Достеменно відомо, що саме тут письменником була написана більша частина його книг.

Він був успішним професіоналом, для якого в порядку речей було   попрацювати у співавторстві, щедро роздаровувати колегам свої ідеї. Роджером Желязни написано ряд творів у співавторстві з Філіпом Діком, Фредом Саберхагеном, Томасом Т. Томасом, Альфредом Бестером, Джеральдом Хаусманом і Робертом Шеклі.

 Паралельно з роботою письменника-фантаста Роджера Желязни також працює в якості «читця» на радіо, що було досить престижно в сімдесяті-вісімдесяті роки XX століття. Крім того, він також активно займався східними єдиноборствами і навіть зумів отримати чорний пояс з айкідо.

Пізні роботи його опубліковані у збірках: «Останній захисник Камелота» (1980 р.), «Варіації на тему однорога» (1983 р.), «Крига та полум'я» (1989 р.).

Помер Роджер Желязни 14 червня 1995 року в лікарні Сент-Вісент міста Санта-Фе, на п'ятдесят восьмому році життя. Згідно з волею письменника його тіло було піддано кремації, а прах розвіяний над горами в передмісті Санта-Фе.

«Теми, яких торкався Желязни у своїх творах, реалістичність його романів і оповідань, зробили його автором XXI століття» - Роберт Шеклі,  американський письменник-фантаст.

"Я люблю бібліотеки. Мені в них дуже затишно,

я завжди відчуваю себе в повній безпеці за стіною

слів, красивих і мудрих. Я завжди відчуваю себе краще,

коли усвідомлюю, що в світі ще залишилося щось,

стримуюче в ньому найгірше"

Роджер Желязни

 

11012   копия
11012
11013   копия
11013
0001
0002
0003
0004

 

Go to top