Календар подій

23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора

 Державний прапор є один з трьох офіційних символів незалежності України. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності,  традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної незалежної України, до перемоги. 

 Історія синьо-жовтого прапора дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах української держави різних століть. В українців прапор завжди шанували: обов’язково захищали в бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам.  За словами історика М.Карамзіна, слов’яни обожнювали свої прапори і вірили, що у воєнний час вони є найсвятішими від усіх ідолів.

 Перші відомості про синьо-жовтий прапор датуються 1410 роком, коли відбулася Грюнвальдська битва із німецькими лицарями, де на блакитному фоні прапора наших предків був зображений жовтий лев, що спирається на жовту скелю.

 Прапори синього-жовтого кольору, як державні символи, починають закріплюватися на Україні з ХVІІ століття.

 З XVIII ст. полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорозького в основному стали виготовляти з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. Так на кольоровій репродукції картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» з-поміж різних прапорів видніється і синьо-жовтий.

 Традицію використання козаками жовто-блакитних кольорів підтверджує і те, що ще напередодні війни (1941-1945рр.) в Ермітажі зберігалися козацькі прапори з поєднанням цих кольорів. На одному з прапорів – архистратиг Михаїл, одягнутий в золоту кирею і блакитні штаги. Ще на одному знамені «1774 року  28 лютого твореному коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського» —  продовгуватий прямокутник блакитного кольору, на якому яскраві золоті герби.

 Із ліквідацією Запорозької Січі зникають військові, територіальні та інші пропори. На українських землях, які входили до складу царської Росії, можна було використовувати лише  прапори імперії.

 З  1848–1849 рр. пов’язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після революції 1905 – 1907 рр. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.

 З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів.

 22 березня  1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила «Закон про державний прапор Української Народної Республіки», який був жовто-блакитним.

 У листопаді 1918 р. у Львові Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон», який дав назву новоствореній державы – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).Артикул 5 цього закону проголошував прапор держави – блакитно-жовтий.

 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор для Закарпатської України, а 15 березня 1939 р. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України.

 Найбільш резонансним підняттям синьо-жовтого стягу за радянських часів вважається дата 1 травня 1966р. У ніч перед Першотравнем прапор з'явився на флагштоку перед будівлею Київського інституту народного господарства в Києві замість традиційного червоного прапора. Це повинно було привернути увагу студентів і робітників, які прямували першотравневими колонами на Хрещатик. Однак провисів прапор недовго, його зняли представники відповідних органів і полотнище вже рано вранці опинилися в КДБ. Там і встановили, що прапор зшитий з двух жіночих шарфів, причому жовтий був трохи коричнюватий (в продажу просто не було чисто жовтих речей). Посередині був нашитий тризуб із чорної саржі. Під тризубцем - напис: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито! ДПУ». 9-місячне розслідування закінчилося арештом винуватців націоналістичного злочину - студента Георгія Москаленки і робочого Віктора Куксу, після чого вони відбули 2-річне покарання у таборах Мордовії. У 2006р. Президент Ющенко нагородив обох орденом «За мужність» І ступеня.

24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київради було піднято синьо-жовтий прапор.

4 вересня 1991  синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України»  фактично надала синьо-жовтому  прапору  статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). В ній зазначається: Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смут: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширинки прапора до його довжини 2:3»

 Питання національної символіки, особливо,  прапора,  неодноразово порушувалося демократичними силами України. Так,  12 грудня 1989 року прапор  піднімався на другому з’їзді народних депутатів СРСР.

 23 серпня  2004  року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом було встановлено; «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України. Свято щорічно відзначається 23 серпня.

 07 серпня 2009 року Указом Президента України № 602/2009 внесені зміни до Указу Президента України  «Про День Державного Прапора України», а саме, засновано  щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

 На честь свята відбувається здійснення комплексу урочистих заходів, зокрема проведення щороку 23 серпня о 9 годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора України в містах Києві та Севастополі, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю  діячів науки та культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій.

 Синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях-океанах українські пароплави... Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п’єдестал пошани піднімаються українські спотрсмени. Сьогодні під прапором воїни  виступають на захист своєї Батьківщини.  

 Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку. 

 Державний прапор України  - символ нашого самовизначення в світі став уособленням боротьби за право бути громадянином незалежної демократичної держави Україна. 

 Державний прапор України  - національна честь країни, її гордість, символ її єдності. 

ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита, з волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Олександр Олесь 

Go to top