Сергій Іванович Івченко — український ботанік, письменник. Доктор біологічних наук (1971 р.). Його наукові дослідження стосувалися систематики та екології рослин, а також збереження рідкісних і зникаючих видів. Автор низки відомих науково-популярних книг про дерева та рослини.

Сергій Іванович Івченко народився  25 березня 1925 р. в сім'ї коваля. Під час Другої світової війни Івченко воював на фронтах, зокрема на 1-му та 4-му Українських, а також 1-му та 2-му Білоруських фронтах.

У 1950 році закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Центральному ботанічному саду АН УРСР (Київ, 1956–1969 рр.), Ботанічному саду Київського університету (1970–1971 рр.), Київському педагогічному інституті (1971–1984 рр.), де з 1972 року обіймав посаду декана природничо-географічного факультету, а з 1980 року — завідувача кафедри біології.

Наукові дослідження Івченка зосереджувалися на інтродукції рослин, зокрема дикорослих плодових Євразії. Він є автором науково-популярних книг, таких як «Цікава дендрологія» (1964 р.), «Загадки цинхони» (1965 р.), «Дерева-пам'ятники» (1967 р.), «Сад над Дніпром» (1968 р.), «Занимательно о ботанике» (1969 р., відзнака на Всесоюзному конкурсі науково-популярної літератури), «Лесное чудо» (1975 р.), «Книга о деревьях» (1977 р.). Його твори перекладено молдовською, естонською, румунською, болгарською, японською та іншими мовами. Член Спілки письменників СРСР з 1970 р.