Дмитро Михайлович Гнатюк — видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог, Герой України. Один із найяскравіших представників українського вокального мистецтва XX століття, він залишив неперевершений слід у світовій оперній культурі.

Гнатюк Дмитро Михайлович народився 28 березня 1925 року в селі Мамаївці (нині Чернівецька область). З дитинства мав чудовий голос і любов до народної пісні. Навчався у Київській державній консерваторії, яку закінчив у 1951 році.

З 1951 року почав працювати в Київському театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, де швидко став провідним солістом. У 1979—1980 роках — директор, в 1980—1988 рр. — режисер, в 1988 -2011 рр. — художній керівник і головний режисер (понад 20 постановок), з 2011 р. — режисер театру . Ставив спектаклі в оперній студії Київської консерваторії і Донецькому театрі опери та балету ім. А. Солов'яненка. Водночас 1983–1993 рр. — завідувач кафедри оперної підготовки Київської консерваторії.

Його голос і артистизм підкорили глядачів як в Україні, так і за кордоном. Талановито виконані партії Євгенія Онєгіна, Фіґаро, Ріґолетто, Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо, Мазепи, Ріголетто й багатьох інших персонажів забезпечили йому всесоюзну популярність, а також гастролі в США, Австрії, Італії, Новій Зеландії та КНР.

Його виконання українських народних пісень «Два кольори», «Мій Київ», «Чорнобривці» стало справжньою класикою.

За час своєї кар'єри Дмитро Гнатюк дав незліченну кількість концертів, поставив понад два десятки вистав, записав 6 компакт-дисків і понад 15 платівок. Викладав у столичній консерваторії (Національній музичній академії імені Петра Чайковського), був головним режисером оперного театру.

Як режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка поставив понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна (1975 р.), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1978 р.), «Тоска» Дж. Пучіні (1980 р.), «Севільський цирюльник» Дж. Росіні (1981 р.), «Наталка Полтавка» М. В. Лисенка (1989 р.), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1989 р.), «Мазепа» П. Чайковського (1991 р.), «Тарас Бульба» М. В. Лисенка (1992 р.), «Травіата» Дж. Верді (1994 р.), «Піковая дама» П. І. Чайковського (1996 р.), «Аїда» Дж. Верді (1998 р.), «Війна і мир» С. С. Прокоф‘єва (2003 р.) «Війна і мир» С. Прокоф'єва (2003 р.).

Кавалер і лавреат численних нагород – Герой України, ордену Князя Ярослава Мудрого V, IV і III ступенів, мав звання народного артиста України, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка.

Помер 29 квітня 2016 року в Києві. Він поставив низку видатних оперних вистав і виховав нове покоління українських оперних співаків.

Його творчість залишається символом українського вокального мистецтва. Дмитро Гнатюк зробив неоціненний внесок у розвиток оперного співу та популяризацію української пісні у світі.