8 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (72/130) проголосила 16 травня Міжнародним днем мирного співіснування. Його мета - заохочення світу до терпимості, єднання, взаєморозуміння і солідарності.

Мирне співіснування передбачає визнання відмінностей і вміння слухати, розуміти, поважати і цінувати інших, а також здатність жити в мирі та єдності. Міжнародний день закликає країни сприяти забезпеченню міцного миру та сталого розвитку за допомогою примирних заходів і надання підтримки і закликів до прощення і співчуття у стосунках між людьми.

 У міжнародному форматі мирне співіснування – це тип відносин між державами з різним суспільним ладом, культурою, історією, традиціями, який передбачає відмову від війни як засобу вирішення спірних питань між державами. Вирішення всіх спірних питань тільки шляхом переговорів, а також дотримання інших принципів у відносинах між державами, закріплених у міжнародно-правових документах.

Сама Організація Об'єднаних Націй була створена після Другої світової війни з метою захистити прийдешні покоління від лих і ймовірність нових воєн. Робота Організації полягає в налагодженні міжнародної співпраці у вирішенні глобальних проблем економічного, соціального, культурного або гуманітарного характеру, а також в заохоченні та захисті прав людини і основних свобод для всіх незалежно від раси, статі, мови або релігії.

6 жовтня 1999 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію і Програму дій по культурі світу, які служать універсальним мандатом для міжнародної спільноти, особливо системи ООН, в задачах заохочення культури миру і не насильства. Ця декларація стала результатом розвитку концепції про те, що «думки про війну виникають в умах людей, тому в свідомості людей слід вкорінювати ідею захисту миру». Адже мир є не тільки відсутністю конфлікту, але і позитивним, динамічним процесом участі, в якому заохочується діалог, і конфлікти вирішуються в дусі взаєморозуміння і співробітництва. Тому необхідно усувати в суспільстві всі форми дискримінації та нетерпимості, в тому числі за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майна, інвалідності, народження або іншого статусу.