Анна Гавальда — французька письменниця, перекладачка, сценаристка та журналістка. Її книги перекладено більш ніж на сорок мов, а загальний наклад перевищує кілька мільйонів примірників.

Анна Гавальда народилася 9 грудня 1970 року в місті Булонь-Бійанкур, Франція. Дитинство провела частково у Парижі, частково в Еврі та сільських регіонах Франції, що згодом вплинуло на її любов до простих людей, природи та буденних життєвих історій.

Навчалася у Сорбонні, де вивчала французьку літературу. Випускні іспити в Сорбонні не здала, бо зайнялася навчанням французької першокласників у одному з коледжів. Працювала журналісткою та вчителькою французької мови, займалася перекладом та літературними підробітками.

Перший успіх Гавальді принесла збірка оповідань «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав». Пізніше книга отримала премію RTL. Книга була перекладена понад 30 мовами. Її стиль вирізняється: теплотою й емпатією, увагою до дрібних деталей життя, простотою та емоційністю мови, умінням розкривати внутрішній світ «звичайної» людини.

Романи та збірки:

• «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав» (1999 р.) — оповідання, що принесли авторці славу.
• «35 кіло надії» (2002 р.) — роман для підлітків, що торкається складної теми виживання підлітка в світі, в якому він не може адаптуватися через певні розумові проблеми. У 2010 році роман екранізували.
• «Я кохаю її» (2002 р.) — драматична історія про вибір між родиною та коханням.
• «Просто разом» (2005 р.) — один із найуспішніших романів, екранізований у 2007 році; тепла історія про дружбу та підтримку.
• «У мене є хтось» (2006 р.) — збірка оповідань.
• «Бажання бути» (2008 р.) — великий роман про втрату, відновлення та пошук себе.
• «Я б віддала життя» (2013 р.) — історія про дружбу та соціальні бар’єри.
• «Надія, матінко» (2017 р.) — збірка новел про вразливість людей, що прихована під «панцирем».

Анну Гавальду часто називають «голосом звичайних людей». У центрі її творів: міжособистісні стосунки, пошук гармонії, внутрішня самотність, сімейні конфлікти, людська доброта й підтримка. Її письмо легке, чесне, іноді іронічне, але завжди глибоко емоційне.

Письменниця довгий час жила в сільській місцевості поблизу Парижа, займалася вихованням двох дітей, викладала в коледжі та поєднувала письменницьку діяльність із журналістикою. Відома своєю стриманістю та небажанням активно з’являтися у медійному просторі.

Анна Гавальда — одна з найчитаніших авторок Франції. Її книги стали символом «літератури тепла», яка допомагає читачам упізнати в героях самих себе. Її твори увійшли до шкільних програм у Франції та здобули велику популярність у Європі.