У 2025 році світова спільнота відзначає 130-річчя від дня складання заповіту Альфреда Нобеля — документа, який кардинально змінив хід наукового й культурного розвитку людства. Саме цей заповіт, підписаний 27 листопада 1895 року у Парижі, став юридичною основою для створення Нобелівської премії, найавторитетнішої міжнародної нагороди, що символізує найвищі досягнення в науці, літературі та миротворчій діяльності.

Альфред Нобель — шведський хімік, інженер, винахідник динаміту та власник десятків фабрик — був однією з найвпливовіших постатей свого часу. Незважаючи на успішну кар’єру, Нобель глибоко переживав через можливе використання своїх винаходів у воєнних цілях. Існує легенда, що на рішення заповісти майно на створення премії вплинув некролог, помилково опублікований французькою газетою після смерті його брата. У статті Альфреда назвали «торговцем смертю», що спонукало його замислитися над власною спадщиною.

Хоч би якими були реальні мотиви, заповіт Нобеля виявився сміливим гуманістичним жестом, що визначив його ім’я на століття вперед. У своєму заповіті Нобель розпорядився передати більшу частину статків — близько 31 мільйона шведських крон — на створення спеціального фонду. Відсотки з цього фонду мали щороку використовуватися для нагородження осіб, які «принесли найбільшу користь людству» у таких галузях:  фізика, хімія, фізіологія або медицина, література,  сприяння миру у світі (Нобелівська премія миру).

Сьогодні ці нагороди є символом найвищого міжнародного визнання. У 1968 році до них додалася Премія з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, заснована Шведським національним банком.

Після смерті Нобеля у 1896 році його заповіт зустрів значний опір: родичі були незадоволені розподілом спадщини, а деякі урядові структури сумнівалися у практичності такого задуму. Лише у 1900 році була створена Нобелівська фундація, яка забезпечила фінансову й організаційну реалізацію волі винахідника.

Перші премії було вручено у 1901 році. Відтоді вони стали найочікуванішою подією в науковому та культурному світі.

За більш ніж століття своєї історії Нобелівські премії визначили розвиток багатьох наукових галузей та стимулювали відкриття, що змінили людство:  відкриття ДНК, розвиток квантової фізики, винайдення пеніциліну, літературні шедеври, що вплинули на культуру багатьох народів, зусилля, спрямовані на мир та захист прав людини.

Серед лауреатів — найвидатніші мислителі й діячі світу: Марія Кюрі, Альберт Ейнштейн, Вінстон Черчилль, Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, українська правозахисниця Олександра Матвійчук та інші.

Ця річниця — не просто привід згадати історичний документ. Це нагадування про те, що: ідеї миру, гуманності та наукового прогресу є актуальними й сьогодні; одна людина здатна вплинути на світ навіть після своєї смерті; інвестиції в інтелект і творчість приносять довготривалі плоди.

Заповіт Нобеля став не лише юридичним документом, а й моральним заповітом людству: підтримувати знання, культуру та мир.