Віра Вовк —  українська письменниця, літературознавиця, прозаїк, драматург, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки Нью-Йоркська група (НЙГ).

Віра Вовк народилася 2 січня 1926 року в містечку Бориславі на Львівщині, яке тоді перебувало у складі Польщі. Під час Другої світової війни емігрувала до Німеччини, де навчалася в університетах Тюбінгена й Мюнхена. Згодом оселилася в Бразилії, багато років мешкала в Ріо-де-Жанейро, де викладала германістику та порівняльне літературознавство в університеті.

Писала українською, німецькою та португальською мовами. Її поезія й проза вирізняються філософічністю, символізмом, поєднанням християнських і міфологічних мотивів, увагою до внутрішнього світу людини.

Авторка поетичних збірок «Елегії», «Чорні акації», «Писані кахлі», «Пісня сирени» та ін.; прозових книг «Вітражі», «Напис на скарабею», «Коляда на Щедрий вечір» та ін.; п’єс «Іконостас України», «Казка про вершника», «Крилата скрипка»  та ін.

Віра Вовк видала понад півсотні перекладів творів світової літератури на українську та творів української літератури на португальську та інші мови. Лауреатка численних міжнародних і вітчизняних літературних премій і нагород.

Віра Вовк — одна з ключових постатей української літератури діаспори ХХ століття, яка поєднала українську літературу з європейським і латиноамериканським культурним простором. Її творчість вирізняється філософічністю, символізмом і духовною глибиною.