Степан Йосипович Шкурат — український актор театру і кіно.

Степан Йосипович Шкурат народився 8 січня 1886 р. Ні акторської, ні музичної освіти не мав.  Змалку був тісно пов’язаний із сільським побутом і народною культурою, що згодом визначило характер його акторської манери — глибоко природної, психологічно достовірної, позбавленої штучного пафосу.

Починав як артист самодіяльності, згодом став актором Роменського народного музично-драматичного театру. З кінця 1920-х років активно знімався в кіно, співпрацював з Іваном Кавалерідзе та Олександром Довженком, який вважав його втіленням образу українського селянина. Виконав помітні ролі у фільмах «Земля», «Чапаєв», «Наталка-полтавка», «Щорс», «Вій» та інших.

Найбільше визнання Степан Шкурат здобув у кіно. Світову славу йому принесла роль діда Семена у фільмі «Земля» (1930 р.) режисера Олександра Довженка — одному з шедеврів світового німого кіно. Образ діда Семена у виконанні Шкурата став: символом нерозривного зв’язку людини з землею; уособленням мудрості, спокою і філософського прийняття життя та смерті; одним із найсильніших образів українського поетичного кіно.

Актор знімався й в інших фільмах 1920–1930-х років, де послідовно втілював образи селян, старійшин, людей із глибоким внутрішнім світом.

Народний артист РРФСР (1935 р.). Помер 26 лютого 1973 року.

Його творчість суттєво вплинула на формування українського поетичного кінематографа, а роль у «Землі» й досі вважається еталонною. Його ім’я назавжди вписане в історію українського театру і кіно як актора, що зумів передати дух української землі та народу з винятковою щирістю. Образи, створені Шкуратом, і сьогодні залишаються актуальними та впливовими, а фільм «Земля» входить до списків найкращих стрічок світового кінематографа.