Євген Григорович Куртяк — український письменник, журналіст.

Євген Григорович Куртяк народився 11 лютого 1936 року в селі Желехів Великий (нині — Великосілки Львівського району Львівської області). Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, а також закінчив Вищі літературні курси в Москві. Із 1958 року був членом Спілки журналістів України, з 1962 р. — членом Спілки письменників України.

Творчий шлях розпочав у районній пресі Львівщини та Тернопільщини, працював у журналі «Жовтень» (нині — «Дзвін»). У 1964–1971 роках мешкав і працював у Житомирі, згодом — редактором видавництва «Каменяр» у Львові.

Євген Куртяк багато подорожував Галичиною, зокрема Тернопільщиною, збираючи історичні матеріали для художніх творів. Результатом цих досліджень став роман «Губернаторські вали», у якому відображено події з історії краю та образи реальних історичних постатей — Мирослава Січинського, Михайла Паращука та ін.

У центрі творчості письменника — історична доля Галичини, драматичні події ХХ століття, моральний вибір людини в складні періоди історії.

Автор повістей: «Світла доля твоя», «Буг іскрить хвилями», «Двоє в дорозі» та численних романів, серед яких: «Долина печалі», «Губернаторські вали», «Спадок віків», «Спалені обози».

Особливе місце у творчості посідають епічні цикли: дилогія «Бескиди», тетралогія про події в Західній Україні напередодні та під час Другої світової війни («Віхола», «Високий Замок», «Хрест і калина», «Кров на стежках»).

Творча спадщина Євгена Куртяка є вагомим внеском у розвиток української історичної прози.