Віктор Васильович Терен — український письменник, політичний і громадський діяч. Народний депутат України II–VI скликань, член правління Національної спілки письменників України.

Віктор Васильович Терен народився 9 липня 1941 р. у с. Павлиш на Кіровоградщині. У 1958–1959 роках працював слюсарем-арматурником Крюківського кар'єроуправління в Кременчуці. З 1959 до 1965 року навчався на радіотехнічному факультеті Харківського авіаційного інституту за фахом інженер-електронник, а з 1983 до 1985 року у Братиславському університеті ім. Коменського. 

Упродовж 1965–1978 років працював техніком, інженером і старшим інженером на київському заводі «Арсенал». З 1978 по 1994 рік був позаштатним кореспондентом газети «Молода гвардія», редактором відділу видавництва «Дніпро», відповідальним секретарем Спілки письменників України, а також головним редактором журналу «Розбудова держави».

За радянських часів зазнавав переслідувань через свою громадянську позицію та літературну діяльність: викликався до КДБ, було знищено набір його другої поетичної збірки, а у 1971 році його виключали зі Спілки письменників. У 1984–1985 роках вивчав словацьку мову в Братиславському університеті.

З 1989 року був заступником голови Народного Руху міста Києва та Київської області, членом Проводу Народного Руху України. Із 1992 року — член Української республіканської партії (УРП), заступник голови її Проводу. З 1997 року — член Народного Руху України, а з березня 1999 року — член Центрального проводу НРУ.

Віктор Терен є автором численних поетичних збірок, серед яких «Причетність» (1969 р.), «Переклик» (1975 р.), «Лінія часу» (1978 р.), «Подих степу» (1982 р.), «Сполохи» (1983 р.), «Тривога і обов'язок» (1985 р.), «Ковила на вітрі» (1991 р.), «Твій день на землі» (2000 р.) та інших. Також опублікував книгу повістей і оповідань «Костюмчик до осені» (1989 р.), дитячу книжку «В лісі, в темному горісі» (1984 р.) та низку інших творів.

Віктор Терен належить до покоління українських письменників і громадсько-політичних діячів, які зробили вагомий внесок у національно-культурне відродження України наприкінці XX століття. Його літературна творчість утверджувала ідеї патріотизму, історичної пам'яті, духовності та відповідальності перед суспільством.