Петро Іванович Нікітін — український театральний актор, багаторічний провідний артист Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Його творчість стала вагомою сторінкою в історії театрального мистецтва Буковини.

Петро Нікітін народився 17 липня 1936 року в селі Лиски Воронезької області (Росія). Після закінчення середньої школи працював на шахтах Кривого Рогу, водночас захоплювався театральним мистецтвом і брав участь у роботі народного театру. Саме цей досвід визначив його подальший життєвий шлях. У 1958–1962 роках навчався у Харківському театральному інституті. Після здобуття фахової освіти був запрошений до Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, де працював із 1962 року до кінця життя. Помер 26 травня 2005 року в Чернівцях.

За понад чотири десятиліття на сцені Петро Нікітін створив десятки яскравих, психологічно глибоких і переконливих образів. Його акторську майстерність вирізняли емоційна щирість, реалістичність виконання та здатність розкривати складний внутрішній світ персонажів.

У репертуарі актора були ролі в українській та світовій драматургії, серед яких: Яків («Яків Богомолов» Максима Горького); Хмарний («Алмазне жорно» Івана Кочерги); Микола («Наталка Полтавка» Івана Котляревського); Юрій Катрич («Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха); Туровець («Дума про любов» Михайла Стельмаха); Террачіні («Пам'ять серця» Олександра Корнійчука); Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки); капрал («Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта); Кичатий («Назар Стодоля» Тараса Шевченка); учитель («Безіменна зірка» Міхая Себастіана); Лейба («Жидівка-вихрестка» Івана Тогобочного).

Особливе місце у творчому доробку митця посідали вистави, присвячені історії та культурі Буковини. Він блискуче виконав ролі Тимофія у виставі «Дністрові кручі» за Юрієм Федьковичем, Трикаменя у драмі «Вітрова донька» Володимира Зубаря, Андрія у виставі «Полум'яні серця» Степана Снігура та Цигана в «Карпатській легенді» Леоніда Новицького. Одними з найвизначніших досягнень актора стали образи Савки у виставі «Вовчиха» (1963 р.) та Івоніки у постановці «Земля» (1980 р.) за творами Ольги Кобилянської. Ці ролі вважаються одними з найкращих у його творчій біографії.

Висока професійна майстерність Петра Нікітіна була відзначена державними нагородами: 1973 р. — присвоєно почесне звання Заслужений артист Української РСР; 1981 р. — присвоєно звання Народний артист Української РСР.

Петро Нікітін належить до покоління українських акторів, які сформували мистецьке обличчя Чернівецького театру другої половини ХХ століття. Його сценічні образи вирізнялися глибоким психологізмом, переконливістю та високою виконавською культурою. Завдяки багаторічній творчій праці він залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва та культурному житті Буковини.