Сергій Володимирович Пилипенко — український письменник, прозаїк, байкар, літературний критик, редактор і громадський діяч, один із представників Розстріляного відродження. Друкувався під псевдонімами Сергій Сліпий, Плугатар, Книгочій, Слухач та іншими.

Сергій Володимирович Пилипенко народився 22 липня 1891 року в родині народного вчителя. Закінчив Першу київську гімназію, навчався в Київському університеті, але був відрахований за революційну діяльність. До Першої світової війни працював учителем. Під час війни служив у російській армії, пройшов шлях від рядового до капітана, був неодноразово поранений і нагороджений бойовими відзнаками.

Після революційних подій повернувся до Києва, працював редактором газет і видавництв. У 1922 році заснував Спілку селянських письменників «Плуг», яку очолював упродовж багатьох років, а також редагував журнал «Плужанин». Був активним учасником літературного життя України та одним із опонентів Миколи Хвильового під час літературної дискусії 1925–1928 років. У 1932–1933 роках очолював Інститут Тараса Шевченка при Народному комісаріаті освіти.

У 1933 році Сергія Пилипенка виключили з партії, а 29 листопада заарештували після обшуку в будинку «Слово». За сфабрикованими звинуваченнями його засудили до розстрілу. Вирок було виконано у березні 1934 року. У 1957 році письменника посмертно реабілітували.

Сергій Пилипенко є автором близько тридцяти книжок оповідань, байок, гумористичних творів і літературно-критичних статей. Його творчість вирізняється гострою сатирою, народною мовою та прагненням утвердити моральні цінності.

Найвідоміші твори: «Байківниця», «Скалки життя», «Кара», «Під Черніговом», «Байки», «Свині на дубі», «Анекдоти старого редактора», «Байки та оповідання».

Після реабілітації творчість Сергія Пилипенка поступово повернулася до українського читача. У 1963 році побачила світ збірка «Байки та оповідання», яка стала першим значним посмертним виданням творів письменника. У 2007 році видавництво «Смолоскип» у серії «Розстріляне відродження» видало книгу «Вибрані твори» — найповніше на сьогодні зібрання спадщини Сергія Пилипенка. До нього увійшли байки, оповідання, літературно-критичні статті, рецензії, документи про діяльність Спілки селянських письменників «Плуг», а також спогади сучасників про письменника.

Сергій Пилипенко був не лише талановитим байкарем і прозаїком, а й одним із найактивніших організаторів українського літературного життя 1920-х років. Як засновник і керівник спілки «Плуг», він підтримував молодих письменників, сприяв розвитку української літератури та книговидання. Його творчість і сьогодні є важливою складовою культурної спадщини України, а ім'я письменника по праву належить до найвизначніших митців Розстріляного відродження.