4 вересня 1991 року над будівлею Верховної Ради України урочисто замайорів синьо-жовтий прапор. Ця подія стала важливим кроком на шляху утвердження незалежної української держави та одним із символів національного відродження.

Прапор було піднято невдовзі після проголошення незалежності України — лише через одинадцять днів. Для українського суспільства це мало особливе значення: національний стяг, який багато років залишався символом прагнення до свободи, тепер відкрито з’явився над найвищим законодавчим органом держави.

Синій і жовтий кольори мають давню історію в українській культурі та державотворенні. Вони були поширені в українській символіці, а на початку ХХ століття стали важливою ознакою боротьби за власну державу. У 1918 році синьо-жовтий прапор використовувався як державний символ Української Народної Республіки.

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років синьо-жовті прапори дедалі частіше можна було побачити на громадських акціях, мітингах і культурних заходах. Для мільйонів українців вони стали уособленням свободи, національної гідності та прагнення до незалежності.

Підняття прапора над Верховною Радою стало знаковою подією для молодої української держави. 28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг як Державний Прапор України.

Сьогодні ця дата нагадує про важливість державних символів та історичний шлях України до незалежності. Синьо-жовтий прапор став символом єдності, свободи, незламності та любові українців до своєї Батьківщини.